1.Змішана економіка-економіка, яка ґрунтується на ринковому розв’язанні проблем її організації та державному регулюванні макроекономічних процесів.
2.ВВП- вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам країни, так і іноземцям.ВНП – вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених із ресурсів, що належать резидентам країни, незалежно від того, де ці ресурси застосовують – у національній економіці чи за кордоном.
3. Потенційний ВВП- виробничі можливості економіки за тривалий період; це обсяг виробництва в економіці за умов повної зайнятості.
4.Чистий економічний добробут-являє собою скориговану міру національного обсягу виробництва, що враховує тільки споживання та інвестиції, які безпосередньо впливають на економічний добробут.
5.Національний доход –сума факторних доходів; різниця між чистим національним доходом і непрямими податками.Особистий доход- дохід, який отримали домогосподарства до сплати податків.Використовуваний дохід- особистий дохід за вирахуванням особистих податків; дохід,що наявний для видатків на особисте споживання та заощадження.
6.Номінальний ВВП- валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних цінах.Реальний ВВП- валовий внутрішній продукт, скоригований на зміну рівня цін; валовий внутрішній продукт, поділений на дефлятор ВВП.Дефлятор ВВП- індекс цін, який використовують для визначення реального ВВП; визначається як відношення вартості кошика товарів і послуг, які виробляють у поточному році, до вартості кошика у базовому році.
7.Індекс цін Ласпейраса- показник рівня цін, що обчислюють на підставі цін певного постійного кошика товарів та послуг.Індекс цін Пааше - показник рівня цін, що обчислено на підставі змінного кошика товарів та послуг.
9.Платіжний баланс- зведений баланс операцій, що відбувалися між окремими особами, фірмами і урядом однієї країни з аналогічними представниками інших країн упродовж року.
10.Гранична схильність до споживання(МРС)- величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу.Гранична схильність до заощадження(МРS)- це величина додаткового заощадження, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу, або це частка кожної додаткової одиниці доходу, що використовується на додаткове заощадження.
11.Ефект реальних касових залишків (ефект Пігу)- збільшення домогосподарствами видатків на споживання, що зумовлене зростанням добробуту споживачів унаслідок зниження цін.
12.Інвестиції- капітальні блага, які купують фірми та приватні особи для збільшення нагромадженого капіталу. Є 3 види інвестиційних видатків: інвестиції в основний капітал, інвестиції в житлове будівництво, інвестиції в запаси. Валові інвестиції- вартість усіх машин, будівель тощо, споруджених протягом року, в тому числі тих, які заміщують старі капітальні блага, що зносилися. Чисті інвестиції дорівнюють валовим інвестиціям мінус амортизація.
14. Мультиплікатор- відношення зміни рівноважного ВВП до зміни у будь-якому компоненті сукупних видатків; коефіцієнт на який треба помножити зміну в кожному компоненті сукупних видатків, щоб знайти підсумкову зміну рівноважного ВВП.
15. Вилучення- це будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів і послуг(заощадження, податки та імпорт). Ін’єкція- це будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції, вироблену всередині країни(інвестиції, державні закупівлі товарів та послуг та експорт).
16. Фіскальна політика може бути дискреційною та не дискреційною(автоматичною). Дискреційна фіскальна політика здійснюється через систему державних видатків, державних трансфертів і податків. Основними знаряддями дискреційної фіскальної політики виступають: державні інвестиційні проекти по створенню робочих місць, проекти громадського залучення, зміна ставок оподаткування. Автоматична фіскальна політика полягає в тому, що податкова система автоматично спричиняє зміни податкових надходжень, отже, і бюджету, які протидіють як інфляції, так і безробіттю. Основними знаряддями фіскальної політики є податки і державні видатки.
17. Дефіцит бюджету- надлишок видатків державного бюджету над надходженнями до нього;звичайно фінансується шляхом позик. Фактичний дефіцит державного бюджету- це різниця між державними надходженнями і видатками. Структурний дефіцит визначають як різницю між надходженнями за повної зайнятості за наявних податкових ставок і фактичними видатками. Циклічний дефіцит- різниця між фактичним і структурним дефіцитами.
18. Закон Оукена- зворотна залежність між рівнем безробіття та реальним ВВП, яка показує, що рівень безробіття на 1% збільшує реальний ВВП приблизно на 2%.
19. Фази економічного циклу: спад, піднесення, вершина, дно. Спад- це фаза ділового циклу, в якій обсяг національного виробництва скорочується протягом не менш як двох кварталів поспіль. Піднесення є дзеркальним відображенням спаду. Вершина-найвища точка піднесення, коли в національній економіці досягається повна зайнятість, а виробництво працює на повну потужність. Дно-найнижча точка спаду. Початок піднесення, що настає за спадом, називають пожвавленням, а глибокий і тривалий спад-депресією.
20. Економічне зростання визначають 4 групи факторів. Фактори пропозиції: а) кількість та якість природних ресурсів; б) кількість та якість трудових ресурсів; в) капітал; г) технологія. Фактор попиту- це таке макросередовище, в якому сукупні видатки достатні для того, щоб національна економіка змогла повністю реалізувати свій виробничий потенціал, який визначають фактори пропозиції. Фактор ефективності передбачає, що національна економіка продукує товари і послуги з найнижчими витратами, і ресурси спрямовуються на виробництво найцінніших для суспільства життєвих благ. Четверта група- це соціокультурні та інституційні чинники, які можуть сприяти економічному зростанню або стримувати його.
21.Грошові агрегати- різні показники загальної кількості грошей у національній економіці. Розрізняють: 1) готівка- паперові гроші і монети. Значну частину повсякденних операцій обслуговує саме готівка, яка в цьому разі виконує функцію засобу обміну; 2)безстрокові вклади, які дають змогу виписувати чеки. Економісти позначають готівку і чекові безстрокові депозити як агрегат М0 , отже, М1=готівка+безстрокові депозити; М2 містить елементи засобу обігу+заощаджувальні вклади, дрібні строкові вклади та деякі інші компоненти; додавши до М2 великі строкові депозити, отримаємо М3;агрегат L містить М3 плюс високоліквідні активи-заощаджувальні облігації та короткострокові зобов’язання Державної скарбниці.
22.Грошовий мультиплікатор- частина надлишкових резервів,яку система комерційних банків може використати для збільшення кількості грошей в обігу; дорівнює одиниці, поділеній на норму обов’язкових резервів.
23.Монетарна політика- один із видів макроекономічної політики. Її основні інструменти-операції на відкритому ринку, зміна облікової ставки та норми резервування .залежно від характеру впливу на основні макроекономічні змінні-обсяг національного виробництва, рівні інфляції та безробіття-розрізняють два види монетарної політики. Політику, що спрямована на обмеження зростання цін у національній економіці, називають стримувальною монетарною політикою, або політикою “дорогих грошей”. Політику, що спрямована на підвищення рівня зайнятості, і, відповідно, на прискорення економічного зростання називають стимулювальною монетарною політикою, або, політикою “дешевих грошей”.
24. Монетарне правило-правило, що сформували монетаристи: пропозиція грошей повинна щорічно збільшуватися однаковим темпом, що відповідає природному темпові зростання реального ВВП; пропозиція грошей, на думку монетаристів, має стабільно зростати темпом від 3 до 5% за рік. Рівняння обміну-рівняння MV=PQ, де M-пропозиція грошей; V-швидкість обігу грошей; P-рівень цін і Q-фізичний обсяг вироблених товарів і послуг.
25. Залежно від рівня розрізняють 3 види інфляції: помірну, галопуючу, гіперінфляцію. Помірна інфляція спостерігається тоді, коли ціни зростають повільно-10% на рік. Галопуючою є інфляція, коли ціни зростають на 20, 50, 100 або й більше відсотків на рік. Гіперінфляція настає тоді, коли ціни починають зростати на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік.
26. Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, інституціональне. Фрикційне безробіття- тимчасове безробіття, пов’язане з добровільним або вимушеним пошуком чи очікуванням роботи. Стрктурне безробіття- вивільнення робочої сили під впливом структурних зрушень в економіці, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Циклічне безробіття- це безробіття, викликане спадом виробництва та скороченням попиту на робочу силу в ході економічного циклу. Інституціональне безробіття- це вид безробіття, пов’язаний з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили та факторами, які впливають на попит і пропонування робочої сили.
27. Сукупний попит(АД) відображає кількість товарів та послуг, тобто реальний обсяг національного виробництва, які покупці готові купити за певного рівня цін. Він складається зі споживацького попиту(С), інвестиційного попиту(І), попиту держави на товари і послуги(G) і попиту закордону(Х). Його можна визначити за формулою розрахунку ВВП за видатками: ВВП=АД=С+І+G+X .
28. Інфляційний розрив-величина, на яку крива сукупних витрат має переміститися вниз, щоб зменшити номінальний ВВП до рівня неінфляційного ВВП за повної зайнятості.
29. Інфляційна спіраль-підвищення заробітної плати, що викликає зростання цін, яке, відповідно, призводить до подальшого зростання заробітної плати і цін. Стагфляція- інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні; одночасне зростання рівня цін і рівня безробіття.
30. Податок є прогресивним, якщо середня ставка оподаткування(податок, поділений на дохід) вища для осіб з вищими доходами; і є регресивним, якщо зі зростанням доходу середня ставка оподаткування зменшується. За пропорційного оподаткування середня податкова ставка незалежно від величини доходу є однаковою.