Формування вибірки - це небезладний процес. Ця дія виконується за певними правилами. Передусім визначається основа вибірки. У сукупностях, які складаються з фізичних елементів, одиницю основи може репрезентувати або окремий елемент сукупності, або певне їх угрупування.
Найпростішою основою вибірки є перелік елементів генеральної сукупності, пронумерований від 1 до N. На практиці досліджувані сукупності мають, як правило, не одну, а низку альтернативних основ для вибірки. Таким чином наукове обґрунтування та правильний вибір основи - перша передумова забезпечення репрезентативних результатів вибіркового спостереження.
Найчастіше використовують такі способи добору: простий випадковий, механічний, розшарований (районований), серійний.
Слід відмітити, що який би спосіб відбору не застосовували, необхідно дотримуватись загального правила, яке полягає в тому, що в окремих одиниць генеральної сукупності повинна бути однакова можливість попасти в число одиниць, які підлягають обслідуванню, тому відбір повинен проводитися у випадковому порядку. Тільки такий принцип відбору гарантує незалежність результату вибірки від волі спостерігача (

варіює, тобто у всіх одиниць сукупності однакове значення ознаки, то величина дисперсії буде дорівнювати нулю. В цьому випадку не буде і похибки вибірки, оскільки будь-яка одиниця сукупності буде точно характеризувати всю сукупність за цією ознакою