Методика нормування.
І. Визначення нормативу у виробничих запасах. Цей норматив визнач. Як добуток одноденної потреби або середньодобового споживання виробничих запасів на норму запасу дня.
1.Норматив оборотних коштів у виробн. запас.
, натур.од., грош.од.
Норма запасу в днях включає такі види запас:
Транспортний запас створюється на п-вах віддалених на значну відстань від постачальника і визначається терміном з моменту оплати рахунка постачальника до прибуття вантажу на склад п-ва.
Підготовчий запас склад. з часу необхідного для приймання складування та підготовки ресурсів для виробничого використання.
Поточний (складський) запас є за величиною найбільший і визнач. у межах половини середнього інтервалу поставки матеріалів (в межах половини).
Резервний (страховий) запас визнач. за середнім відхиленням фактичних строків поставки від встановлених.
Сезонний запас створ. у разі сезонного характеру заготівлі і споживання матеріалів.
ІІ. Визначення нормативу у незавершеному в-ві.
2.Норматив ОК визнач. за залежністю:

- середньодобовий випуск товар. прод.
- тривалість виробн. циклу дня
- коеф. наростання затрат
=
- поточні витрати на в-во без матеріальних витрат
Інший спосіб визнач. коеф. наростання затрат базується на розподілі затрат за днями виробничого циклу:
=
- сума витрат наростаючим підсумком по дням виробничого циклу
СВ – собівартість 1 виробу
ІІІ. Витрати майбутніх періодів.
Норматив ОК у витрат. майб. періодів визнач. на підставі: O залишку коштів на початок розрах. періоду. O суми витрат, які треба здійснити на протязі розрах. періоду O величини витрат, які відшкодовуються за рахунок собівартості.
3.
ІV.Залишки готової продукції.
Норматив ОК у залишку гот. прод. обчисл. як добуток вартості добового випуску гот. прод. на норму запасу дня.
4.
Д – вартість добового випуску гот.прод.
Норма запасу дня в цьому випадку визнач.к-стю днів необхідних для підготовки прод. для реалізації(виписка платіжних документів, комплектування, відвантаження прод.)
Зведений норматив ОК, як сума часткових нормативів повинен відповідати потребі п-ва у власних ОК та коштах, що прирівняні до власних.
3)Джерелами або фін.ресурсами утворення ОК є: ¦ власні ОК ¦ кошти, що прирівняні до власних або стійкі пасиви ¦ позичкові кошти.
Власні ОК закріплюються за п-вом в момент його створення і призначені для ОК. Відображаються і статуті документу і можуть бути у вигляді вкладів засновників, частини прибутку, а на держ.п-вах – кошти держ.бюджету.
Стійкі пасиви їх природа така, що вони п-ву фактично не належать, але воно використовує їх в процесі госп.д-сті. Це всі види кредиторської заборгов., а саме:заборгов. робітникам і службовцям по зар.платі з відрахуванням на соц.потреби, яка пов’язана з періодичністю оплати праці; заборг.постач. за матеріально-технічні ресурси; заборг.фін. органам у зв’язку з періодичністю плати податку; резерв коштів по відпускним, позичкові.
До позичкових коштів належать: 0 коротк.банк. кредити 0 комерційні кредити 0 кошти, які отримує п-во в результаті емісії цінних паперів 0 суди банку.
4) Ефективність викор.ОК не знаходить прямого відображення у показника, що характ.госп.д-сть. Тому для оцінки ефект.викор.спец.показники , що характ.швидкість обертання. До них належать: ?коеф.оборотності (або к-сть оборотів). Він показує скільки разів ОК пройшли всі 3 стадії кругообігу на протязі року. Розрах.як відношення обсягів виготовленої і реалізованої продукції до середньорічного залишку ОК. Таким чином він показує величину реаліз.прод.на од.середньорічного залишку ОК, чим вищий, тимм краще працює п-во.
К0=
?Коеф.завантаженості ОК: показник, що обернений до коеф.оборотності, тобто показує потреби п-ва в ОК для реаліз.од.прод.
КЗ=
? тривалість 1 обороту, показує час на протязі якого ОК пройшли з стадії(здійснили кругообіг)
Т0=
? рентабельність ОК – це відносний показник, який розрах.як відношення прибутку(заг. або чистого) до
Р
Шляхи прискорення оборотності: O удосконалення мат.-техн. Постачальння O удосконалення розрах. O удосконалення нормування O економія мат.-техн. Ресурсів.
Тема: Персонал п-ва і ефект. його використання.
1.Поняття про персонал. Класифікація та структура перс.
2.Визначення чисельності окремих категорій перс.
3. Поняття про продукт. Праці(ПП) та методи визнач.її рівня.
4. Фактори і резерви підвищення ПП.
1)Перс.п-ва – це його працівники, які зайняті на п-ві і пройшли певну проф..підготовку та мають досвід практ.роботи.
Розрізняють наступні терміни, які характ. Всю сукупність працівників п-ва:
> трудові ресурси – це сукупність постійних працівників, які мають проф..підготовку та мають досвід практ.д-сті.
> кадри п-ва – певна сукупність прац. Даного п-ва, які мають досить високий рівень кваліфікації і значний стаж роботи.
> трудовий потенціал – це потенціал або можливість д-сті всієї сукупності прац.з урахуванням не тільки к-них, а й якісних характеристик, тобто рівня освіти, ділових якостей тощо.
Основним показником чисельності перс. п-ва є спискова чисельність або списків склад.
Спис.чис. визнач.на певну дату, як сума виході та невиходів на роботу за даними табельного обліку. До неї включаються всі постійні, сезоння та тимчасові прац., які прийняті на роботу терміном на 1 день і більше. не включаються прац. які залучаються до виконання разових робіт.
Для характ.чис.прац. за певний період часу визнач. середня спис.чис.(місяць, квартал, рік).
Середньоспискова чис. визнач. для відношення суми списк.чис. за певний період(н-д: За місяць), до числа календ. Днів в місяці.
В середньоспискову чис. не включається число людиноднів жінок за період догляду за дитиною.
В основу класифікації перс.покладено 2 ознаки: ¦ принцип участі окремих прац.у виробничій д-сті, тобто характер виконуваних робіт ¦ характер виконуваних функцій - за цією ознакою прац.поділ.на робітників, керівників, спеціалістів і службовців.
За 1 ознакою перс. промислового п-ва поділ. на : d промислово-виробничий перс. d на персонал чи працівників, які зайняті працею непромислового характеру, тобто у невиробничій сфері.
До промислово-виробничого перс. відносять працівників: 0 зайнятих виконанням основних операцій по виготовленні прод. 0 зайнятих обслуговуючими та допоміжними операціями, які необхідні для осн.в-ва 0 прац.підсобного і побічного в-ва, які зайняті переробкою відходів.0 прац. заводсьх лабораторій і наук.-досл. підрозділів. 0 апарат заводу управління включаючи всі види охорони, нормувальників, прац конструкторських бюро, які обслуговують вироб.д-сть.
До непромислово-виробничого песр. Відносять прац. амбулаторій, дошкільних дит. установ, прац.,що обслуговують житлові буд., прац. підсобного с/г в-ва, прац. клубів.
В залежності від виконуваних ф-цій перс. поділ. на категорії: ^ особи, які безпосередньо зайняті в осн. в-ві на створіння мат.цінностей ^ керівники і спеціалісти – це особи, що здійснюють організацію і керівництво виробн. перс. Це директор, гол.інженер, гол.бух., гол.екон. і гол. механік, нач.дільниць і цехів, їх заступники, інженери, економісти.
^ до службовців відносять прац., що носять посади бух, прац. мат.-тех. забезпечення, збуту в техн. економіці.
Робітники в залежності виконуваних ф-цій поділ.на: ¦ основні ¦ допоміжні.
На п-ві постійно здійснюється рух роб. Сили, який характ.: + коеф.обороту по прийому + коеф.роботи по звільненню + коеф.плинності роб.сили.
КОб. пр.= КОб.зв. =
Розрізняють необхідний і зайвий оборот роб.сили по звільненню
Необхідний зумовлений звільненням прац. у зв’язку з виходом на пенсію, по хворобі, на навчання, служи в армії…
Зайвий – пов’язаний із звільненням прац.за власним бажанням, за прогули, по скороченню штатів.Зайвий оборот характеризує коеф.плинності роб.сили.
Кпл.=
Плинність РС пов’язана з екон. та соц.збитками. Економ.збитки зумовлюються тим, що знижується ПП прац., що подав заяву на звільнення(до 20% протягом 2 тижнів). Крім того необхідні витрати на навчання робіт., що прийняті на роботу; вони допускають брак і недоробки.
Соц.збитки пов’язані з тим, що на п-ві немає постійного колективу, та ненормальний мікро психологічний клімат в колективі. Осн. причиною плинності РС є: незадовільні умови праці, важкі умови та рівень оплати праці.
Осн. показниками вимірювання затрат праці є: d людиногодина – це час фактичної роботи прац.,як урочний так і позаурочний d людинодень – це вихід прац. на роботу не залежно від к-ті відпрацьованих людиногодин d фактичні затрати праці 1 середньоспискового прац.
Ефект.викор.роб.часу оцінюється на підставі складання балансу роб.часу(на 1 прац.).
В балансі роб.часу визнач.: - календ. фонд роб.часу - номінальний фонд роб.часу - корисний фонд р.ч.
1.КФРЧ-це число календ.днів року – 365
2.НФРЧ=КФРЧ-вихідні=365-(52*2+8)
3.КрФРЧ=НФРЧ-невиходи на роботу 235днів.
При розробці балансу визначають невиходи:¦ чергові відпустки ¦ лікарняні ¦ невиходи з дозволу адміністрації ¦ прогули¦ на навчання ¦під час виконання держ.обовязків.