Вступ Досвід розвинутих країн переконливо доводить, що основною формою економічної життєдіяльності підприємств в умовах ринкової економіки є маркетинг. У перекладі з англійської маркетинг означає "робити ринок Маркетинг — це поєднання строгої науки і мистецтва ефективної роботи на ринку. Це поняття в найбільш загальному виді припускає ринкову діяльність. Під маркетингом розуміється такий вид ринкової діяльності, при якому виробником використовується системний підхід і програмно-цільовий метод вирішення господарських проблем, а ринок, його вимоги і характер реакції є критерієм ефективності діяльності. Маркетингова діяльність повинна забезпечити: надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структурі і динаміці конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми; створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, чим товари конкурентів; необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації. Останнім часом зростає тенденція до практичної реалізації таких важливих функцій маркетингу, як товарна і цінова політика, маркетингові комунікації, збут та організація продажу. Метою курсової роботи є формування системи знань і умінь щодо сутності і змісту маркетингу як інструментарію діяльності підприємства в умовах ринкової економіки та конкуренції. Актуальність теми зумовила тим, що нині доволі мало інформації стану, тенденцій розвитку та ситуації, яка склалася на українському ринку лісопродукції. Предметом дослідження є сам процес організації та проведення маркетингових досліджень для замовників даних видів товару. На основі зібраних даних буде розроблений план удосконалення та поліпшення існуючих процесів, що у результаті буде виражено у підвищенні ефективності організації досліджень, що проводяться ДП «Рокитнівський лісгосп». Об’єктом дослідження в курсовій роботі є ДП «Рокитнівський лісгосп», його техніко-економічні показники, конкурентоспроможність підприємства та його продукції, а також маркетингова ситуація ринку. Курсова робота має на меті такі роз в’язання таких завдання, як вивчення основних понять, концепцій та систем маркетингу; дослідження та аналіз деревообробної галузі; зробити відповідні висновки. Робота складається з трьох розділів, в яких спланована теоретична, розрахунково-аналітична частина. У кожному розділі розрахунки подані у табличній формі, а їх результати наведені та проаналізовані у висновках. Для більшої наочності та кращого розуміння в роботі є також рисунки та схеми. Розділ1 1. Дослідження цільових ринків підприємства в Україні (на прикладі підприємства ДП «Рокитнівський лісгосп») 1.1 Загальний стан ринків товарів і послуг. В Україні галузь деревообробки розвивається швидкими темпами. За останні декілька років попит на меблі та вироби з дерева постійно зростає. Крім того, збільшення попиту на дерев’яні вироби, такі як, наприклад, паркет, був стимульований розвитком будівельної галузі. Галузь деревообробки відіграє важливу роль в Рівненській області. Вона складає близько 10% промислового виробництва області. У Рівненській області є значні лісові ресурси та висококваліфікована робоча сила (дана галузь є традиційною для регіону Таблиця 2.1.1 Окремі показники діяльності галузі (2011) Таблиця 1.1.1 Показники Україна Рівненська обл.
Обсяг реалізованої продукції, млн. грн. 3122,2 11801,3
Питома вага галузі у промисловості, % 0,7 10,0
Основною продукцією деревообробки в Рівненській області є клеєна фанера, ДСП, пиломатеріали, деревоволокниста плита, меблі, готові вироби з дерева, гнуті та клеєні деталі, деревні паливні брикети. В області функціонує єдина в Україні фабрика з виробництва сірників. В Україні та Рівненській області виробництво пиломатеріалів та дерев’яних виробів орієнтоване на експорт. Виготовлені меблі продаються, в основному, на національному та регіональному ринках. Виробництво ДСП розвивається найдинамічніше. Це пояснюється збільшенням попиту у меблевому секторі. В Рівненській області розташований один з найбільших виробників ДСП в Україні. Також близько 60% загального виробництва фанери в Україні виготовляється в області. Виробники фанери та ДСП будуть збільшувати виробництво завдяки зростаючому попиту як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Зростання цін на сировину стимулює малі та середні компанії використовувати його якнайефективніше. Тому дані компанії будуть проводити заміну старого обладнання на нові лінії. Питома вага експорту необробленої деревини буде значно зменшуватись. Виробництво та експорт клеєних компонентів і надалі зростатиме. Кожен рік з України експортується близько 50% деревини, що знаходиться на складах. Пиломатеріали та дерев’яні вироби складають приблизно 15% загального обсягу експорту Рівненської області. Основними замовниками є компанії Європейського Союзу. Замовниками є компанії, які працюють в сфері виготовлення меблів, будівництва споруд, будівництва яхт, тощо. Традиційно Україна володіє значними обсягами лісових ресурсів. 40% Рівненської області вкрито лісами, це близько 850 тис. га або 100 млн. м³. Основними постачальниками лісу в Рівненській області є лісові господарства. В області в основному ростуть дуб і сосна, а також осика, яка використовується для виготовлення сірників. Крім того, виробники фанери імпортують березу з Росії та Білорусії. Ліси по території України розташовані дуже нерівномірно. Вони сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найпозитивніше впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом'якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечується одержання більшої кількості деревини.
Лісистість України Таблиця 1.1.2 Адміністративні області Загальна територія, тис.км2 Вкриті лісовою рослинністю землі, тис.га Фактична лісистість Оптимальна лісистість
АР Крим 27,0 308,7 11,4% 19%
Вінницька 26,5 351,4 13,3% 16%
Волинська 20,2 632,4 31,3% 37%
Дніпропетровська 31,9 152,8 4,8% 8%
Донецька 26,5 185,5 7,0% 12%
Житомирська 29,9 989 33,1% 37%
Закарпатська 12,8 652,9 51,0% 55%
Запорізька 27,2 105,4 3,9% 5%
Івано-Франківська 13,9 576,7 41,5% 49%
Київська 28,9 632,2 21,9% 23%
Кіровоградська 24,6 158,8 6,5% 11%
Луганська 26,7 282,9 10,6% 16%
Львівська 21,8 626,4 28,7% 30%
Миколаївська 24,6 94,9 3,9% 7%
Одеська 33,3 195,3 5,9% 9%
Полтавська 28,8 236,2 8,2% 15%
Рівненська 20,1 731,7 36,4% 40%
Сумська 23,8 403,8 17,0% 21%
Тернопільська 13,8 192,4 13,9% 20%
Харківська 31,4 372,7 11,9% 15%
Херсонська 28,5 132,4 4,6% 8%
Хмельницька 20,6 262,7 12,8% 17%
Черкаська 20,9 319,3 15,3% 16%
Чернівецька 8,1 237,8 29,4% 33%
Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна , дуб , бук , ялина , береза , вільха , ясен , граб , ялиця . Хвойні насадження займають 42 % загальної площі, зокрема сосна — 33 %. Твердолистяні насадження становлять 43 %, зокрема дуб і бук — 32 %. Розподіл площі лісів України за переважаючими деревними породами Рис1.1
Україна, незважаючи на невелику лісистість території, за площею та запасами лісу є європейською лісовою державою. За площею лісів Україна посідає восьме місце в Європі (не враховуючи Росію). Лісистість країн Європи Таблиця 1.1.3 № п/п Країна Загальна площа території країни, тис.га Площа вкритих лісом земель, тис.га Процент лісистості
1 Швеція 45218 27264 60,3
2 Фінляндія 33814 21883 64,7
3 Франція 54919 15156 27,6
4 Іспанія 50596 13509 26,7
5 Німеччина 35702 10740 30,1
6 Туреччина 77945 9954 12,8
7 Італія 30132 9857 32,7
8 Україна 60370 9491 15,7
9 Польща 31268 8942 28,6
10 Норвегія 32376 8710 26,9
1.2. Субєкти внутрішнього цільового ринку Суб'єктами ринку є : -виробник -посередник -споживачі -конкуренти ДП « Рокитнівський лісгосп» має справу зі споживачами на внутрішньому ринку. На внутрішньому ринку споживачами продукції підприємства є населення , оптові та роздрібні покупці. Населення для індивідуального будівництва закуповує переважно продукти лісозаготівлі і лісопереробки – фанеру,дошку обрізну,дрова,паркетну дошку. Серед організованих покупців насамперед виділяються будівельні супермаркети та будівельні фірми. Супермаркети закуповують в основному готову проодукцію та перепродають її, а з боку будівельних фірм наявний попит і на продукцію ,і на продукти лісопереробки . Останннім часом спостерігається зростання попиту на з боку малого бізнесу- ресторанчиків, кафе, які облаштовують інтерєр в стилі лизькому до народного , що передбачає використання виробів з дерева.Торгівлю товарами власного виробництва підприємство здійснює через гуртові склади. На внутрішньому ринку діє також держава , яка оформлює замовлення для задоволення потреб державних установ. На внутрішньому ринку головними конкурентами є ДП «Дубровицький лісгосп», ДП «Сарненський лісгосп», ДП « Висоцький лісгосп»,ДП «Березнівський лісгосп», ДП«Володимирецький лісгосп», ДП«Клесівський лісгосп», ДП «Костопільський лісгосп» ДП «Рівненський лісгосп» , а також приватні підприємста з переробки лісопродукції.[2] 1.3Субєкти регіонального цільового ринку "Рокитнівський лісгосп" значну частку продукції збуває на експорт. На 2011р. відсоток експорту від загальної реалізації склав 38,9 %, минулого року – 47,1%. Основні споживачі деревної продукції лісгоспу - це Угорщина, Туреччина, Словаччина, Німеччина, Польща, Італія. Однак, участь Туреччини останнім часом знизилася через економічну кризу в країні. Станом на 2011 рік держлісгосп працює з такими іноземними фірмами: - фірма „Алексіс”, Німеччина (брус будівельний); - ф. „Пудербах”, Німеччина (заготовки пилені); - ф. „Ердер Тужер”, Угорщина (пиловник хвойний); - ф. „Таяр”, Туреччина (пиловник хвойний); - ф. „Геределлі”, Туреччина (пиловник хвойний); - ф. „Вам-Інтернац.”, Угорщина (пиловник хвойний); - ф. „Нір Фокінч КФТ”, Угорщина (пиловник хвойний); - ф. „Менторекс”, Польща (пиломатеріали обрізні хв.); - ф. „Фока”, Польща (пиловник хвойний); - ф. „Роусел Європен”, Угорщина (пиловник хвойний, техсировина хв.); - ф. „Альсанте”, Литва (пиловник дуб, фансировина дуб); - ф. „Алекс”, Польща (роллбордери); 1.4.Асортимент товарів(послуг) Рокитнівський держлісгосп випускає наступну продукцію: лісоматеріали круглі хвойних порід для виробництва пиломатеріалів і заготовок; лісоматеріали круглі твердолистяних порід для виробництва пиломатеріалів і заготовок; лісоматеріали круглі для виробництва лущеного шпону; лісоматеріали круглі для використання у круглому виді (стовпи); лісоматеріали круглі для виробництва рудстояка; баланси; Віконні і дверні коробки; Дверні полотна; Штахетник; Переробка відходів;. дров’яна деревина для технологічних потреб; Варто відмітити, що склалася несприятлива вікова структура лісів. Досить низькою є частка стиглих і перестійних лісів. Запаси деревини складають приблизно 50% потенційних. В структурі деревини, що заготовляється лісгоспом, переважає дров’яна, по крупності – дрібнотоварна, по якості – низькосортна. Як уже згадувалося вище, ринок деревини в Україні орієнтований на експорт. На внутрішньому ринку деревна сировина використовується приватними підприємствами для потреб будівництва й для столярних виробів. Виробництво конкретних асортиментів занадто мале, щоб залучити потенційних іноземних покупців. Великі торгівельні підприємства рентабельні й можуть дозволити найм висококваліфікованих торговельних фахівців. Великі спеціалізовані виробничі одиниці повинні мати можливість удосконалювати виробництво й робити привабливі для споживача асортименти. Для збільшення виробничих потужностей лісопильного виробництва й одержання якісного продукту необхідні інвестиції. Особливу потребу підприємства відчувають у сушильних камерах й у новому лісопильному обладнанні. 1.5.Ціни і цінова політика Ціни і цінова політика — найважливіші елементи зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Саме від рівня цін на товари залежать комерційні результати діяльності підприємства, а обрана ним цінова політика справляє тривалий і вирішальний вплив на ефективність його роботи на світовому ринку. Ціна є вирішальним чинником в експортній діяльності підприємства, оскільки вона визначає її економічну доцільність. Підприємство повинне не тільки виробити, але й збути товар з вигодою для себе, відшкодувати витрати й отримати прибуток. Це можливо лише при правильному виборі цінової політики та стратегії ціноутворення. Формування цінових рішень на зовнішніх ринках пов´язане зі значними труднощами, які полягають насамперед у визначенні ступеня свободи при формуванні власної ціни продажу товару (що має спектр від адміністративної фіксації до повної свободи). У кожній країні існують свої критерії оптимальної ціни, на яку впливають витрати, купівельна спроможність, соціальна цінність товару, співвідношення "ціна — якість", походження товару (імідж) тощо. Цінова політика — це визначення рівня цін і можливих варіантів їх зміни залежно від цілей та завдань, що стоять перед підприємством в короткотерміновому плані та в перспективі. Глобальна мета діяльності будь-якого підприємства — отримання максимального прибутку. Що ж до поточних цілей, то такими можуть бути: захист своїх позицій; подолання конкурентів; завоювання нових ринків; вихід на ринок з новим товаром; швидке відшкодування витрат; стабілізація доходів. Залежно від завдань, що вирішуються на певному етапі, підприємство може прагнути до: збереження встановленого рівня цін; підвищення рівня цін; зниження рівня цін; зміни рівня ціни — поступово чи стрибкоподібно. Завдання цінової політики підприємства полягає в тому, щоб установити на свій товар таку ціну і змінювати її залежно від ситуації на ринку так, щоб опанувати певним його сегментом, досягти бажаного обсягу прибутку, тобто вирішити завдання, пов´язане з реалізацією товару в певній фазі його життєвого циклу, відреагувати на діяльність конкурентів тощо. Політика ціноутворення створює методологічну основу для вибору та обґрунтування цінової стратегії та пов´язує в інтегровану систему окремі рішення щодо: — методів установлення цін на нові товари; — співвідношення цін підприємства з цінами конкурентів; — взаємозв´язку цін на товари в межах номенклатури виробництва; — використання системи знижок і частоти змін ціни тощо. Висока ціна дає можливість підприємству отримати додаткові прибутки, але разом з тим знижується конкурентоспроможність підприємства. При занижених цінах на лісопродукцію підприємство недотримуватиме прибуток. Потрібно обрати таку цінову політику, за якої підприємство отримуватиме максимальні прибутки з мінімальними витратами. Політика ціноутворення передбачає розробку та вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходів до визначення ціни з метою отримання найбільшого прибутку з врахуванням попиту на лісопродукцію, його властивостей і життєвого циклу, а також напрямку зміни ціни залежно від дії різних чинників.[1] Оскільки по кожному сортименту одноразово оцінюється декілька різних характеристик (порода деревини, розмір і кількість сучків, наявність і розмір гнилі, розмір кривизни ), то оцінка дається наближена, якісна, комплексна. Комплексну якісну оцінку лісоматеріалів круглих використовуємо для встановлення співвідношень цін між сортиментами. У відповідності з оцінкою сортиментам присвоюється ціновий коефіцієнт. Розглянемо динаміку цін в залежності від сорту та діаметру в табл. Динаміка цін залежно від сорту та діаметру в 2011році Таблиця. 1.5 Найменуван- ня Сорт Діаметр Роки
2007 2008 2009 2010 2011
Сосна 1 14-18 383 390 435 443 351
20-24 420 428 473 480 330
26 і більше 488 495 548 555 297
2 14-18 330 338 368 375 473
20-24 353 360 398 555 432
26 і більше 413 420 465 473 405
3 14-18 300 308 338 345 578
20-24 315 323 353 360 540
26 і більше 383 390 435 443 504
Дуб 1 14-24 683 690 698 377 234
26-34 750 753 773 1953 1958
36 і більше 810 818 833 2714 2715
2 14-24 570 578 600 320 216
26-34 600 609 638 1197 1230
36 і більше 645 656 680 1671 1703
3 14-24 465 480 488 278 293
26-34 533 545 548 377 390
36 і більше 555 570 585 696 698
Береза 1 16-24 338 345 353 390 390
26 і більше 405 428 443 510 510
2 16-24 300 315 323 360 360
26 і більше 390 405 420 450 450
Отже, видно, що 3-й сорт має вищу ціну ніж 2-й, із збільшенням діаметру ціни зростають. У 2010 і 2011році ціни на лісопродукцію почали зростати. Одним з факторів, що вплинули на ціну є продаж деревини через аукціони. Отже, реалізація лісопродукції через аукціони дає можливість вдосконалити організацію роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створити прозорий механізм ціноутворення. 1.6 Законодавче забезпечення Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” (25.06.1991 р. № 1264-ХІІ). Закон України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки” (21.09.2000 р. № 1989-ІІІ). Закон України „Про природно-заповідний фонд України” (16.06.1992р. № 2456-ХІІ). Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року із змінами та доповненнями. Лісовий кодекс України "Земельний кодекс України"; Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності"; Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"; Постанова КМУ "Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок"; Постанова КМУ "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів"; Постанова КМУ "Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу"; Постанова КМУ "Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної Книги України"; Постанова КМУ "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України"; Постанова КМУ "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню"; Постанова КМУ "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів"; Постанова КМУ "Про затвердження правил відтворення лісів"; Постанова КМУ "Про затвердження Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат"; Постанова КМУ "Про затвердження Санітарних правил в лісах України"; Постанова КМУ "Про затвердження Положення про державну лісову охорону"; 1.7. Вплив фінансово –економічної кризи Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у підприємства потенціалу для успішного функціонування. Фінансово-економічна криза негативно впливає на розвиток підприємницької д-ті ,не оминула вона і ДП «Рокитнівський лісгосп». Адже, сучасний розвиток нашої економіки можна охарактеризувати як період потрясінь. Зміни, пов’язані з ризиками, збитками та умовами прогресуючої світової кризи стали нормою сьогодення. Якщо підприємства не будуть прямувати до змін, які охоплюють весь сучасний світ, вони зазнають краху й збанкрутують. У період світової кризи будуть виживати тільки лідери змін – ті, які швидко адаптуються до її тенденцій, використовуючи всі можливі перспективи виходу з неї. Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі в Україні відіграє об'єктивний аналіз фінансового стану підприємств. Саме тому основним завданням повинна стати розробка нових механізмів управління фінансовим станом підприємства, що в майбутньому сприятиме ефективній діяльності підприємства. Слід відзначити, що фінансовий стан підприємства є результатом всіх форм його діяльності як суб’єкта господарювання з одного боку та як результат такої діяльності справляє ключовий вплив у майбутній зміні проявів діяльності підприємства, що формує його «подальший поточний стан». У сучасних умовах господарювання підприємств важливим є врахування поряд з такими елементами, як платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність, що визначається, зокрема, ефективністю використання активів, прибутковістю підприємства, таких, як потенціал формування та повнота використання фінансових ресурсів, збалансування грошових потоків і рівень фінансового ризику. Тому необхідним є уточнення сутності і поняття "фінансовий стан підприємства" та пошук шляхів його покращання.[15] Починаючи з другого півріччя 2008 року, значно знизився рівень фінансової стійкості ДП «Рокитнівський лісгосп». Про це свідчить:: 1) зменшення капіталу підприємства. Так, за 9 місяців 2009 р. резервний капітал вітчизняних підприємства зменшилося порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 20%. 2) зростала частка сумнівних та безнадійних боргів. 3) зменшення обсягів реалізації продукції. Обсяг реалізованої промислової продукції за 10 місяців 2010 року зменшився на 11,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. Висновки за розділом 1 У першому розділі було досліджено цільові ринки підприємства в Україні. А саме, розглянули загальний стан ринку лісової галузі, визначили суб’єкти внутрішнього та регіонального ринків. Також визначились із асортиментом товарів та з ціновою політикою даного ринку. Було виділено вплив фінансово – економічної кризи на ринок лісового господарства. На основі дослідження даних питань, можна сказати, що виробники лісопродукції, незважаючи на понижувальні тенденції виробництва в минулому році по всіх видах лісової продукції й складність триваючої фінансово-економічної ситуації, не втрачають оптимізму, пов’язаного з поверненням і зміцненням позицій на вітчизняних ринках . По-друге, з позицій маркетингових завдань, сучасні технології виробництва лісопродукції дозволяють робити вироби більш кращими. Сучасні підходи одержать практичну реалізацію на полімерних підприємствах після стабілізації ситуації в структурі споживання. Відновлення структури споживання – це основне завдання на найближчий час. Тому великі інвестиційні проекти поки перебувають у стадії очікування. Щодо стратегічних планів галузі, то полімерна промисловість України розширює сферу ділових інтересів, налагоджуючи комунікацію все з більшою кількістю суміжних ринків. Адже процеси глобалізації усе ширше охоплюють як ринки споживання полімерів, так і ринки сировинного постачання. Отже, успішна реалізація антикризових заходів буде можливою лише за умови використання комплексного підходу до визначення кризової ситуації на підприємстві, який передбачає використання спеціальних методів і прийомів управління процесами попередження, переборювання та ліквідації кризи та дасть змогу сформувати ефективну систему антикризового управління на підприємстві, адекватну сучасним умовам господарювання. Розділ 2 2. Маркетиноговий аналіз підприємства 2.1 Загальна характеристика та ТЕП підприємства Державне підприємство „Рокитнівський лісгосп" Рівненського обласного управління лісового господарства розташоване в північно-західній частині Рівненської області на території Рокитнівського та Сарненького адміністративних районів. Юридична адреса підприємства: Рівненська обл., смт Рокитне, вул..Незалежності,42. Рокитнівський держлісгосп відноситься до підприємств лісопромислового комплексу. Згідно рішення Головного Управління лісоохорони і лісонасаджень лісгосп організований в 1939 році на базі державних лісів і націоналізованих приватних і поміщицьких маєтків. В 1960 році постановою Ради Міністрів УРСР Рокитнівський лісгосп був реорганізований у Рокитнівський лісгоспзаг з покладенням на нього функцій ведення лісового господарства, лісозаготовок з переробкою деревини. В 1991 році на основі постанови Ради Міністрів України лісгоспзаг перейменований у Держлісгосп з відокремленням від основного виробництва переробних виробництв і в перспективі лісозаготовок. Господарська діяльність Рокитнівського держлісгоспу направлена на вирощування лісу і його експлуатацію. Основним завданням лісогосподарської діяльності підприємства є вирощування цінних деревних порід і формування з них лісонасаджень. Вирішення цих завдань здійснюється шляхом планомірного проведення ряду рубок догляду за лісом і біотехнічних заходів, що становить єдиний технологічний процес вирощування високопродуктивного деревостою. Отримана в результаті проведення рубок деревина реалізується організаціям і деревопереробним підприємствам за договірними цінами. Крім лісозаготівельних і лісогосподарських робіт Рокитнівський держлісгосп займається вирощуванням і реалізацією посадочного лісоматеріалу як цінних дерев і кущів, так і декоративних і плодових дерев. Згідно Статуту, Рокитнівський держлісгосп проводить мисливський відстріл диких тварин, має заклад громадського харчування – їдальню та пекарню, а також проводить іншу діяльність, що передбачена Статутом і не заборонена законодавством. Загальна площа лісів держлісфонду Рокитнівського лісгоспу складає 38,8 тис. га, в тому числі покрита лісом - 33,5тис. га або 86,3 % від загальної площі. До складу держлісфонду входить 4848 га (12,6 %) лісів І групи та 33652 га (87,4 %) лісів II групи. Загальний запас деревини – 5896 тис. кбм, а середній на 1 га – 175,2 кбм, в тому числі ( по лісах ІІ групи): - по сосні звичайній: площа - 20481га (61,0 %), загальний запас - 3801тис. кбм (64,5 %), середній запас на 1 га – 185,6 кбм; - по ялині європейській : відповідно - 158,0 га (0,5 %), 30,0 тис. кбм (0,5 %), 189,9 кбм; - по дубу звичайному: - 1507 га (4,4 %), 226 тис. кбм (3,8 %), 150 кбм; - по березі повислій: - 5499 га (16,3%), 870 тис. кбм (14,8 %), 158,2 кбм; - по вільсі чорній: - 5791 га (17,2 %), 943 тис. кбм (16,0 %), 162,8 кбм; - по інших породах-216 га (0,6%), 26 тис. кбм (0,4%), 120,3 кбм. В адміністративно-господарському відношенні територія лісгоспу поділена на 8 лісництв, 2 нижніх склади, деревообробний цех та автотранспортний цех. До складу лісництв входять 34 лісових обходи. Річний обсяг лісовідновлення та лісорозведення в лісгоспі понад 180 га. Структура лісового господарства зображена на рис. 2.1 На території підприємства створено ряд природозаповідних об'єктів, загальною площею 11410 га, зокрема ботанічні заказники загальнодержавного значення , загальною площею 3430га, де ростуть рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, цінні історичні деревостани дуба, знаходяться поселення різних звірів та птахів та гідрологічні заказники загальнодержавного значення , загальною площею 2800га. На підприємстві створено виробничий комплекс, до складу якого входить дільниця розкряжовки і навантаження деревини та деревообробний цех. Річний об'єм розробки деревини нижнього складу становить майже 10,0 тис. м3, а цех переробляє в рік біля 12,0 тис. м3 деревини. Структура лісового господарства ДП «Рокитнівський лісгосп» Основними видами продукції, що виготовляється ДП „ Рокитнівський лісгосп” є: лісоматеріали круглі для виробітку пиломатеріалів і заготовок , для будівництва, для виробітку целюлози і деревної маси, лущення, заготовки пилені, брус столярний, пиломатеріали. Техніко-економічні показники діяльності підприємства Таблиця.2.1 № з/п Показники та характеристики діяльності ДП «Рокитнівський лісгосп» За роками
2010 р. 2011 р.
1 2 3 4
1 Юридичний статус ДП
2 Форма власності державна
3 Спеціалізація лісопродукція
4 Обсяг виробництва, млн.грн. 9,53 12,15
5 Обсяг збуту, млн. грн. 9,4 11,8
6 Активи підприємства, млн. грн. 4,59 11,1
7 Рентабельність, % 36,38 32,63
8 Амортизаційні витрати, млн.грн. 0,236 0,287
9 Банківська заборгованість, млн.грн. 0,407 0,350
10 Обсяг капіталовкладень, млн.грн. - -
11 Відрахування у обов'язкові та благодійницькі фонди, млн. грн. 1,27 1,33
12 Середні витрати виробництва, млн.грн 6,1 7,9
13 Розмір обігових коштів, млн.грн. 3,58 3,88
14 Рівень конкурентоспроможності продукції, част.один. 0,94 0,95
15 Технічний рівень виробництва, част.один 0,87 0,90
16 Технічний рівень продукції, част.один. 0,93 0,94
17 Оцінка організації служби маркетингу, балів 3 3
18 Ринки збуту продукції: внутрішні регіональні зарубіжні Рівненська обл, Німеччина, Угорщина, Туреччина, Польша, Словаків, Литва
19 Вид попиту на продукцію Повноцінний
20 Диверсифікаційна діяльність Транспортнi послуги на замовлення населення
21 Обслуговуючі банки Відділення РОФ КБ «Приватбанк» в смт.Рокитне.
22 Юридична адреса 34000, Рівненська обл., Рокитнівський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 42
2.2 Загальна характеристика господарської та фінансової діяльності Господарська діяльність Рокитнівського держлісгоспу направлена на вирощування лісу і його експлуатацію. Основним завданням лісо-господарської діяльності підприємства є вирощування цінних деревних порід і формування з них лісонасаджень. Вирішення цих завдань здійснюється шляхом планомірного проведення ряду рубок догляду за лісом і біотехнічних міроприємств, що становить єдиний технологічний процес вирощування високопродуктивного деревостою. Основними напрямками діяльності є: 1) проведення заходів по відновленню лісів, підвищенню їх продуктивності, створенню насаджень із швидкоростучих і технічно цінних деревних порід, які в найкоротший строк дають велику кількість деревини народному господарству; здійснення заходів по зміні малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні; 2) збереження і поліпшення стану водоохоронних захисних лісів і насаджень зелених зон навколо міст; заліснення вододілів і створення водоохоронних лісонасаджень вздовж великих річок і їх притоків; 3) поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів; 4) охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень; актування лісопорушень і притягання до відповідальності лісопорушників; 5) охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, здійснення протипожежних заходів; захист лісів від хвороб та шкідників; 6) облік лісових користувань ; 7) організація ведення лісового господарства; 8) організація та проведення полювання, реалізація мисливських тварин та продукції полювання; 9) облік державного лісового фонду і реєстрація всіх змін у його складі; розробка і подання по підлеглості матеріалів про розподіл лісів на групи та встановлення лісотакс, і зміну границь лісництв; 10) проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках, призначених у рубку; ведення рубок з додержанням діючих настановлень та правил; 11) популяризація серед населення значення збереження і правильного використання лісів і захисних лісонасаджень;; 12) здійснення зовнішньоекономічної діяльності; співробітництво з міжнародними організаціями і громадами; 13) виробництво товарів народного споживання; 14) проведення робіт щодо сертифікації продукції та її штрих кодового маркування; 15) розробка та реалізація інноваційних проектів з метою вдосконалення виробництва; 16) інші види діяльності, що випливають з мети та предмету діяльності і не заборонені законодавством України Фінансовий стан підприємства - це складна інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому виді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення рохзрахунків за своїми зобовязаннями. Таке трактування суті поняття «фінансовий стан» дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, в якій як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами. Фінансовий стан підприємства зроблений на основі аналіз Балансу та Звіту про фінансові результати здійснено в таблиці 2.2. Аналіз Балансу та Звіту про фінансові результати, тис. грн. Таблиця. 2.2 № Показники 2009 2010 2011
1. Валюта балансу 3283,4 3579 3875,9
2. Основні засоби 2206,4 2427,2 2392,0
3. Запаси 483,2 516,0 671,5
4. Дебіторська заборгованість за роботи, послуги 53,2 116,5 117,6
5. Кредиторська заборгованість за роботи, послуги 189,8 491,0 427,5
6. Грошові кошти 8,9 7,0 7,0
7. Статутний капітал 2244,2 2244,2 2244
8. Власний капітал 1981,0 2001,1 2001,1
9. Поточні зобов’язання 1301,8 13,9 30,8
10. Дохід від реалізації продукції 5856,5 7471,9 -
11. Собівартість реалізованої продукції 3893,3 4708,3 -
12. Матеріальні затрати 2064,8 2480,7 -
13. Амортизація 194,2 241,9 -
14. Валовий прибуток 1411,0 1947,6 -
15. Чистий прибуток 34,3 13,3 -
За даними таблиці подудуємо діаграму. Порівняльний аналіз Балансу та Звіту про фінансові результати, тис. грн. Рис 2.2.
З рис. 2.2. видно, всі показники діяльності підприємства, і можна сказати що найбільший прибуток був у 2010 році. Проаналізувавши Баланс та Звіт про фінансові результати за 3 роки, можна сказати, що дане підприємство покращило результати господарської діяльності. Чистий прибуток у 2009 році був 34,3 тис. грн., а в 2010 році зменшився і став 13,3. тис.грн Обсяги реалізації збільшилися в 2010 році на 7471,9 тис. грн., також збільшилися і матеріальні витрати та амортизація. Власний капітал збільшився в 2010 році і став 2001,1тис. грн [13]. 2.3 Аналіз внутрішніх цільових ринків У територіальному маркетингу необхідно розрізняти цільові ринки внутрішні і зовнішні. Внутрішні цільові ринки – це присутні суб'єкти на конкретній території: жителі, зокрема підприємці, власники господарств, суспільні діячі, підприємства, спілки і суспільні організації, політичні організації, а також працівники і діячі територіального самоврядування, місцеві організації і установи, працівники підприємств і публічні установи. Зв’язки, які пов’язують територію з внутрішніми цільовими ринками, впливають на їх задоволення, бо основною метою є задоволення потреб територіальної одиниці. У сфері пропонованої їм „користі” є орієнтація на місцеву пропозицію. Оцінимо привабливість внутрішніх регіональних ринків України, для оцінки їх привабливості найчастіше використовують матричний метод, який має вагові функції, що присвоюються досліджуваним ринкам за десятьма показниками, наведені в матриці. Для порівняння ринків між собою обирають вагові функції за кожним з десяти показників. Після цього підводиться підсумок щодо кількості балів, набраних кожним ринком. Той ринок, який набрав найбільшу кількість балів є найпривабливішим. Матриця для оцінки маркетингової ситуації та привабливості внутрішніх регіональних ринків України для продукції ДП «Рокитнівський лісгосп» № з/п Показники ринку Регіональні ринки
Полтавська обл. Рівненська обл. Одеська обл.
1. Ємність потенційного ринку, млн.грн. 24 40 16
2. Ринкова перспектива на найближчі 5 років 16 12 20
3. Наш товар буде коштувати на цьому ринку 24 32 16
4. Відношення до нашого товару на цьому ринку буде 20 14 20
5. Потреба в товарі 8 12 4
6. Частота купівлі товару в рік 18 12 24
7. Упакування товарів 20 50 20
8. Відношення до товарів конкурентів 48 60 48
9. Вид активності дії конкурентів 30 10 30
10. Необхідний обсяг ринкових досліджень 12 12 12
Рейтинг ринку 220 254 210
Рейтингове місце 2 1 3
Висновок: оскільки ми дослідили три ринки, то рейтингова привабливість регіональних ринків має наступний вигляд : I - ринок Рівненської області ( R=254); II - ринок Полтавської області ( R=220); III – ринок Одеської області ( R=210). Отже, найпривабливішим для нашої промисловості є ринок Рівненської області. 2.4 Аналіз конкурентних можливостей підприємства на внутрішніх цільових ринках Діяльність підприємств в умовах СОТ вимагає від них високого рівня конкурентоспроможності на ринку та оцінки потенційних можливостей конкурентів. Загальний рівень конкурентоспроможності українських підприємств достатньо низький. За рейтингом 2011 року Україна посіла 81 місце за конкурентоспромож-ністю у світовому рейтингу. Тому проблема підвищення конкурентоспроможних можливостей підприємств використовують матричний метод, який передбачає оцінку діяльності підприємства за допомогою 15 показників. При цьому кожному з цих показників має бути визначене місце, яке займає підприємство, робота якого аналізується в середовищі конкурентів. Аналіз конкурентного середовища передбачає визначення потенційних конкурентів, визначення частки потенціалу конкурентів на ринку. Прямими конкурентами ДП «Рокитнівський лісгосп» є: ДП «Дубровицький лісгосп» ДП «Сарненський лісгосп» Наведемо дані конкурентоспроможності ДП «Рокитнівський лісгосп» та його конкурентів в таблиці 2.3. Оцінка конкурентних можливостей ДП «Рокитнівський лісгосп» Таблиця 2.3 № п/п Економічні показники Одиниці виміру Конкуруючі фірми
Рокитнівський ДЛГ Дубровицький ДЛГ
1 2 3 4 5
1. Обсяг виробництва млн. грн. 3 2
2. Обсяг збуту млн. грн. 3 2
3. Активи підприємства млн. грн. 2 3
4. Чистий прибуток млн. грн. 3 2
5. Амортизаційні відрахування млн. грн. 1 2
6. Довгострокова заборгованість млн. грн. 1 3
7. Короткострокова заборгованість млн. грн. 2 3
8. Обсяг капіталовкладень млн. грн. 2 3
9. Відрахування у фонди млн. грн. 3 2
Продовження таблиці2.3 10. Середні витрати виробництва млн. грн. 3 1
11. Розмір оборотних коштів млн. грн. 3 2
12. Рівень конкуренто-спроможності виробів частини одиниці 3 2
13. Технічний рівень виробництва частини одиниці 3 2
14. Технічний рівень продукції частини одиниці 2 3
15. Оцінка організаційної структури балів 3 2
Сума балів
37 34
Місце підприємства
ІІ І
Відповідно до суми набраних, балів підприємства розташувались в такому рейтинговому порядку: Дубровицький ДЛГ , Рокитнівський ДЛГ Як показує матриця, лідером серед проаналізованих підприємств є ДП «Дубровицький лісгосп». Він займає другу позицію по таких показниках, як довгострокова заборгованість і середні витрати виробництва, і лише за одним показником посів третє місце – за розміром амортизаційних відрахувань. Менш конкурентоспроможним підприємством з розглянутих є ДП «Рокитнівський лісгосп». Як видно з матриці, підприємство має слабкі ринкові позиції з таких показників: Обсяг виробництва; Обсяг збуту; Чистий прибуток; Відрахування у фонди; Середні витрати виробництва та ін. Найкращі позиції підприємство посідає лише за величиною довгострокової заборгованості і амортизаційних відрахувань. 2.5 SWOT–аналіз підприємства SWOT–аналіз (від англ. strengths – сила, weaknesses – слабкості, opportunities – можливості, threats – небезпеки) – це метод стратегічного аналізу, який дозволяє визначити сильні і слабкі сторони фірми, а також її можливості та загрози, які можуть мати місце в умовах ринку, приймаючи до уваги вимоги СОТ. Структурно він складається з чотирьох частин: сильні сторони підприємства; слабкі сторони підприємства; можливості (шанси); загрози (небезпеки). SWOT – аналіз державного підприємства «Рокитнівський лісгосп» наведено в табл.2.4. Таблиця 2.4. SWOT – аналіз ДП «Рокитнівський лісгосп» Таблиця 2.4. Сильні сторони: Слабкі сторони:
Незалежність від постачальників сировини Відносно стабільні ринки збуту Кваліфіковані кадри Злагоджена система соціальної підтримки працівників Відсутність служби маркетингу на підприємстві Незручне територіальне положення Недостатність капіталу Велика конкуренція Застаріле обладнання Недостатня забезпеченість транспортними засобами Неналежний стан лісовозних доріг Радіологічне забруднення
Шанси: Небезпеки
Позитивна динаміка обсягів реалізації продукції Зростання виробництва у суміжних галузях Заміна обладнання на нове Плинність кадрів Можливість втрати іноземних партнерів Захоплення ринку конкурентами
Отже, до сильних сторін ДП «Рокитнівський лісгосп» можна віднести незалежність від постачальників сировини, відносна стабільність ринків збуту продукції. На підприємстві працюють досвідчені спеціалісти, рівень кваліфікації яких відповідає займаним посадам, діє злагоджена система соціальної підтримки працівників підприємства. Слабкими сторонами підприємства є відсутність служби маркетингу, незручне територіальне положення, старе обладнання, яке часто потребує ремонту, а це в свою чергу призводить до додаткових витрат, недостатність капіталу на оновлення основних фондів, недостатня забезпеченість транспортними дорогами, незадовільний стан лісовозних доріг або їх відсутність. Однією з найбільш слабких сторін підприємства слід визнати радіологічне забруднення лісів, що значно підриває довіру до якості продукції. Аналізуючи шанси підприємства, варто відмітити позитивну динаміку обсягів реалізації продукції, зростання виробництва в суміжних галузях, зокрема в будівельній галузі, заміна застарілих виробничих потужностей на продуктивніше, підвищення продуктивності праці. Досліджуючи небезпеки підприємства, необхідно відмітити відтік кваліфікованих кадрів як у зв’язку зі створенням власного капіталу, так і до конкурентів, загроза втратити споживачів, особливо іноземних, захоплення ринку конкурентами. SWOT – аналіз продукції підприємства SWOT – аналіз продукції підприємства полягає у порівнянні її технічних та економічних показників з показниками продукції провідних конкурентів за шестибальною шкалою, у якій оцінка шість балів – еталонний показник, а один бал означає мінімальну схожість з еталоном. Таблиця 2.4.2 SWOT – аналіз продукції ДП «Рокитнівський лісгосп» № п/п Показники Оцінка
6 5 4 3 2 1
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Загальна маркетингова стратегія
2. Якість продукції
3. Ціна продукції
4. Цінова політика
5. Система збуту
6. Просування та реклама
7. Public relations
8. Гнучкість витрат
9. Система управління
продукція ДП «Рокитнівський лісгосп» – продукція конкурента ДП «Дубровицький лісгосп» SWOT – аналіз продукції підприємства показує, що розташування кривої оцінок продукції конкурента, тобто ДП «Дубровицький лісгосп» тяжіє до більш високих балів, ніж крива продукції ДП «Рокитнівський лісгосп». Аналізуючи продукцію ДП «Рокитнівський лісгосп», треба відмітити, що вона є менш конкурентоспроможна порівняно з продукцією ДП «Дубровицький лісгосп». Слабкими позиціями конкурентоспроможності продукції підприємства є загальна маркетингова стратегія, просування та реклама, public relations. 2.6.Аналіз стратегічної концепції «БКГ» Першою моделлю корпоративного стратегічного планування прийнято вважати так звану модель "росту-частки", яка більше відома як модель БКГ (BCG). Ця модель являє собою своєрідне відображення позицій конкретного виду бізнесу в стратегічному просторі, який визначається двома координатними осями, одна з яких використовується для вимірювання темпів зростання ринку відповідного продукту, а інша - для вимірювання відносної частки продукції організації на ринку аналізованого продукту. Метод ВКГ-це концепція портфельного аналізу діяльності підприємства,яка ґрунтується на критеріх та контролі частки ринку та темпів його зростання. Матриця БKГ (англ. BCG matrix) - інструмент для стратегічного аналізу і планування в маркетингу. Створена засновником Бостонської консалтингової групи Брюсом Д. Хендерсеном для аналізу актуальності продуктів компанії, виходячи з їх положення на ринку щодо зростання ринку даної продукції й займаної обраної для аналізу компанією частки на ринку. Даний інструмент теоретично обгрунтований. В його основу закладено дві концепції: життєвого циклу товару (вертикальна вісь) і ефекту масштабу виробництва або кривої навчання (горизонтальна вісь). Класифікації типів стратегічних господарських підрозділів: «Зірки» Високе зростання обсягу продажів і висока частка ринку. Частку ринку необхідно зберігати і збільшувати. «Зірки» приносять дуже великий прибуток. Але, незважаючи на привабливість даного товару, його чистий грошовий потік достатньо низький, тому що вимагає значних інвестицій для забезпечення високого темпу зростання. «Дійні корови» («Грошові мішки») Висока частка на ринку, але низький темп зростання обсягу продажів. «Дойних корів» необхідно берегти і максимально контролювати. Їх привабливість пояснюється тим, що вони не вимагають додаткових інвестицій і самі при цьому забезпечують хороший грошовий прибуток. Кошти від продажів можна спрямовувати на розвиток «Важких дітей» та на підтримку «Зірок». «Собаки» («Кульгаві качки», «Мертвий вантаж» Темп зростання низький, частина ринку низька, продукт як правило низького рівня рентабельності і вимагає великої уваги з боку керуючого. Від «Собак» треба позбавлятися. «Важкі діти» («Дикі кішки», «Темні конячки», «Знаки питання») Низька частка ринку, але високі темпи зростання. «Важких дітей» необхідно вивчати. У перспективі вони можуть стати як зірками, так і собаками. Якщо існує можливість переведення в зірки, то потрібно інвестувати, інакше - позбуватися.[10] Використаня методу ВКГ дає змогу порівняти стратегії на ринку і передбачити асортиментну політику його продукції. Недоліки методу: -Сильне спрощення ситуації; -У моделі враховуються тільки два фактори, однак висока відносна частка ринку - не єдиний фактор успіху, а високі темпи приросту - не єдиний показник привабливості ринку; -Відсутність обліку фінансового аспекту, видалення собак може призвести до подорожчання собівартості «корів» і «зірок», а також негативно позначитися на лояльності клієнтів, що користуються даним продуктом; -Допущення про те, що частка ринку відповідає прибутку, це правило може порушуватися при виведенні на ринок нового продукту з великими інвестиційними витратами; -Допущення, що зниження ринку викликане закінченням життєвого циклу товару. Бувають інші ситуації на ринку, наприклад, закінчення ажіотажного попиту або економічна криза. Переваги методу: -Теоретичне опрацювання взаємозв'язку між фінансовими надходженнями і аналізованими параметрами; -Об'єктивність аналізованих параметрів (відносна ринкова частка і темп зростання ринку); -Наочність отриманих результатів і простота побудови; -Вона дозволяє поєднувати аналіз портфеля з моделлю життєвого циклу товару; -Матриця проста і доступна для розуміння; -Легко розробити стратегію для бізнес-одиниць та інвестиційну політику. Знаходження стратегічних позицій підприємств на внутрішньому ринку України: - ДП «Рокитнівський лісгосп» ВАТ «Рівне-азот» ЗАТ Березнівська сірникова фабрика ВАТ Рівне-льон ВАТ Рівненська фабрика нетканих матеріалів ВАТ РЗВА Фоломед-спільне підприємство ВАТ «Рівень» ДП РАЕС ЗАТ Острозький цукровий завод НУВГП РДГУ Острозька академія МЕГУ РІС Приват банк НБУ Футбольний клуб «Шахтар» «Динамо» ВАТ «Рівне-бурштин» ПАТ Рокитнівський склозавод ТзОВ «Полімер» Результати дослідження наведено в табл.2.6 Матриця Бостон-Консалтинг Груп Таблиця 2.6 «Зірки» «Знак питання»
ВАТ Рівненська фабрика нетканих товарів; Фаломед; Острозька академія; Приват банк; «Шахтар»; «Динамо»; ВАТ Рівне-льон;
«Дійні корови» «Собаки»
ВАТ Рівне Азот; ВАТ Рівень»; ДП РАЕС; ЗАТ Острозький цукровий завод; НУВГП; РДГУ; МЕГУ; НБУ; ВАТ Рівне- бурштин; ПАТ Рокитнівський склозавод; ДП «Рокитнівський лісгосп» ЗАТ Березнівська сірникова фабрика; ЗАТ Газпром; РІС.
Моє підприємство ДП «Рокитнівський лісгосп» я відніс до «Дійних корів», адже воно на даний момент є прибутковим. Є значні темпи зростання ,частина ринку є значною , яке реалізовує продукцію не лише в Україні,а й по за межами. 2.7.Аналіз конкурентоспроможності продукції Одна з найважливих задач розвитку підприємтсва і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забеспечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішнння покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості. Щоб товар легко продавався на ринку, він повинен задовольняти дві вимоги: мати відповідні споживчі властивості, тобто бути корисним для особистого або суспільного вжитку, і відзначатися конкурентноздатністю, щоб придбання саме цього товару уявлялося покупцеві вигіднішим і зручнішим, ніж іншого з такими ж функціями або такого ж у іншого продавця.[8] Між споживчими властивостями товару та конкурентноздатністю його існує закономірність: кожний конкурентноздатний товар наділений споживчими властивостями, але не кожен товар з такими властивостями конкурентноздатний. Конкурентноздатність – це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби. Бути конкурентноздатним означає не тільки протистояти конкуренції, а й переважати її. Критерії якості та конкурентно спроможності : 1- товар відповідає кращому рівню якості і конкурентоспроможності ; 0,89-0,8 – відмінна якість , що відповідає вимогам СОТ; ніж середній; 0,63 – середній рівень якості та конкурентоспроможності; 0,62-0,38 – задовільна якість,що відповідає мінімальному рівню конкурентоспроможності; 0,37 – мінімально допустима якість та конкурентоспроможність,яка характерна для місцевих риків; >0,37 – не пристойна якість. Приклад формування матриці оцінки конкурентоспроможності продукції ДП «Рокитнівський лісгосп» Таблиця 2.7 № з/п Назва параметрів Відповідність вимогам ринку
1.Технічні
1.1 Відповідність міжнародним стандартам якості 1
1.2 Відповідність національним стандартам якості 1
1.3 Відповідність міжнародним нормативам на товар 1
1.4 Відповідність національним нормативам на товар 1
Продовження таблиці2.7 2.4 Вартість експлуатації 1
2.5 Вартість навчання 1
2.6 Вартість ремонту 1
2.7 Вартість технічного обслуговування 1
2.8 Податки 1
2.9 Страхові внески 1
?Т = 6 ?Е = 8 Кі = 6/8=0,75 Висновок: Оскільки К =0,75 ,це означає високу якість товару та конкурентно спроможності,що відповідає вищій ніж середній 2.8 Аналіз формування цін на продукцію Політика цін підприємства є одним з головних елементів маркетингу і суттєво залежить від типу ринку. Найбільшої є її роль на ринку монополістичної конкуренції, де кількість конкурентів відносно невелика і їхні сили приблизно однакові. Фактори, що впливають на ціноутворення: Зовнішні: ціни конкурентів затрати на сировину попит на продукцію Внутрішні: економічна стабільність підприємства збільшення внутрішніх затрат на виготовлення продукції До стратегій ціноутворення продукції даного підприємства можна віднести стратегію отримання стабільного прибутку, збереження обсягів товарообороту, перемога у конкурентній боротьбі.[2] Ціна споживання продукції підприємства – це її ринкова ціна з додатковими різного роду витратами. Ціна споживання будь-якої продукції визначається за допомогою наступної структурною формулою: Цс=1+2+3+4+5+6+7+8+9+10+11 ринкова ціна продукції; вартість транспортування; вартість установки; вартість зберігання; вартість інформації та документів ; вартість обслуговування; витрати на енергію; витрати на ремонт; податок; 10-вартість страхування; 11-вартість утилізації. Матриця формування цін споживання при оптовій торгівлі підприємств Таблиця 2.9 Назва 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Цс
Висновок: Отже,розрахункова формула для ціни продукції «Полімер» має наступний вигляд: Цс=1+2+4+5+6+7+8+9+10, де 1-ринкова ціна продукції; 2-вартість транспортування; 4-вартість зберігання; 5-вартість інформації; 6-вартість обслуговування; 7-витрати на енергію; 8-витрати на ремонт; 9-податок; 10-вартість страхування 2.9.Обгрунтування альтернативних шляхів товароруху Товарорух - це система, яка забезпечує фізичне переміщення товарів і послуг від виробника до споживача, зокрема транспортування, зберігання, здійснення угод, передачу права власності, управління каналами збуту та сервісне обслуговування. Політика фірми в галузі розміщення та збуту стосується завдань, що взаємозв'язані з тими каналами збуту, по яких товар надходить до кінцевого споживача. Головним завданням цієї політики є оптимальне формування системи розподілу. При цьому, йдеться перш за все про наступні рішення політики розподілу: · визначення тих каналів збуту або напрямків продажу, по яких товар або послуга надходять до кінцевого споживача; · рішення про маркетингову логістику, тобто про питання найкращого розподілу товарів (фізичний розподіл) · визначити способи перевезення, засоби транспортування, місцезнаходження складів постачання та збуту. 2.10 Аналіз впливу комунікаційних заходів на просування продукції Ефективна маркетингова політика комунікацій підприємства неможлива без формування комплексу її заходів. 1 етап – визначення завдань комплексу маркетингових комунікацій – стимулювання попиту, збільшення обсягів продажу, поліпшення іміджу підприємства, збереження частки ринку та ін. 2 етап – дослідження цільової аудиторії та бажаної зворотної реакції – це нинішні та потенціальні покупці товару, в даному випадку люди молоді та середнього віку, жителі великих міст, молоді сім’ї, тобто люди, що не мають власного господарства. 3 етап – вибір форми звернення до споживачів (реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональний продаж, прямий маркетинг). В даному випадку найдійовішими методами є реклама і стимулювання збуту, оскільки вони являються найбільш ефективними методами впливу на кінцевих споживачів, на яких і розрахована продукція даного підприємства. 4 етап – формування бюджету Рис 2.10
Як відомо, маркетингові комунікації є складовою частиною маркетингу. Тому особливості організації маркетингу на підприємстві впливають і на організацію служби маркетингової політики комунікацій. У процесі планування фахівці з маркетингових комунікацій застосовують різноманітні показники, що відбивають загальний стан комунікацій підприємства та окремих складових цих комунікацій. Ясна річ, що просто неможливо абсолютно однозначно визначити вплив маркетингової політики на загальні показники діяльності підприємства, до яких належать обсяги продажу, прибуток або частка ринку. Метою даної роботи є розробка та оцінка ефективності при застосуванні підприємством різних інструментів маркетингових комунікацій Висновки за розділом 2 В Україні деревообробна галузь швидко розвивається. За останні роки цей сектор продемонстрував значні темпи зростання. Очікується, що цей розвиток буде продовжуватись і в майбутньому, особливо в Рівненській області, де деревообробка відіграє важливу роль та демонструє значний розвиток. В Україні та Рівненській області виробництво пиломатеріалів та дерев’яних виробів орієнтоване на експорт. Виготовлені меблі продаються, в основному, на національному та регіональному ринках. Кожен рік з України експортується близько 50% деревини, що знаходиться на складах. Пиломатеріали та дерев’яні вироби складають приблизно 15% загального обсягу експорту Рівненської області. Основними замовниками є компанії Європейського Союзу. Замовниками є компанії, які працюють в сфері виготовлення меблів, будівництва споруд, будівництва яхт тощо. Господарська діяльність Рокитнівського держлісгоспу направлена на вирощування лісу і його експлуатацію. Основним завданням лісогосподарської діяльності підприємства є вирощування цінних деревних порід і формування з них лісонасаджень. Вирішення цих завдань здійснюється шляхом планомірного проведення ряду рубок догляду за лісом і біотехнічних заходів, що становить єдиний технологічний процес вирощування високопродуктивного деревостою. Отримана в результаті проведення рубок деревина реалізується організаціям і деревопереробним підприємствам за договірними цінами. Крім лісозаготівельних і лісогосподарських робіт Рокитнівський держлісгосп займається вирощуванням і реалізацією посадочного лісоматеріалу як цінних дерев і кущів, так і декоративних і плодових дерев. Основними видами продукції, що виготовляється ДП „ Рокитнівський лісгосп” є: лісоматеріали круглі для виробітку пиломатеріалів і заготовок , для будівництва, для виробітку целюлози і деревної маси, лущення, заготовки пилені, брус столярний, пиломатеріали. Аналіз конкурентного середовища передбачає визначення потенційних конкурентів, визначення частки потенціалу конкурентів на ринку. Прямими конкурентами ДП «Рокитнівський лісгосп» є «Дубровицький лісгосп» і ДП «Сарненський лісгосп». Аналізуючи конкурентоспроможність Рокитнівський лісгоспу, приходимо до висновку, що воно має слабші конкурентні позиції ніж Дубровицький лісгосп. SWOT – аналіз продукції підприємства полягає у порівнянні її технічних та економічних показників з показниками продукції провідних конкурентів. Як свідчать результати аналізу, продукція Рокитнівського лісгоспу має меншу конкуренто-спроможність порівняно з конкурентом. 3. Формування антикризового комплексу маркетингу для підвищення конкурентоспроможності підприємства. 3.1 Розробка схеми маркетингової діяльності підприємства в умовах фінансово-економічної кризи Маркетингова діяльність є як об'єктивною необхідністю орієнтації науково-технічної, виробничої і збутової діяльності підприємства на врахування ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Вона спрямована на визначення конкретних цілей і шляхів їх досягнення. У сучасному світі виробник повинен випускати продукцію, що знайде збут і принесе прибуток. Для цього необхідно вивчати суспільні та індивідуальні потреби, запити ринку як умову і передумову виробництва. Концепція "виробництво починається зі споживання, а не з обміну" знайшла своє втілення в маркетингу. Маркетинг як теорія, спосіб мислення, філософія підприємницької діяльності потребує уважного наукового вивчення і реалістичного підходу в практиці управління. В першу чергу, маркетинг як концепція управління підприємством потребує аналізу управлінської діяльності. Для керівництва цим процесом необхідні чотири елементи: вихідні дані (інформація); мета діяльності; власне діяльність і контроль результатів. Управлінська діяльність поділяється на три рівні - стратегічний, тактичний і оперативний.[9] На стратегічному рівні визначають довгострокові (на 10-15 років) цілі підприємства. Визначаються ресурси, необхідні для досягнення цих цілей (фінансові, матеріальні та ін.). Вибирається стратегія досягнення цілей. На тактичному рівні загальні цілі конкретизуються на більш короткий період (до 5 років). На їхній основі формулюються завдання і залучаються необхідні ресурси. На оперативному рівні вирішуються поточні завдання, висунуті кон'юнктурою ринку. Ці завдання не повинні суперечити довгостроковим стратегічним цілям підприємства. Цілі маркетингу як ринкової концепції управління підприємством завжди є відбитком довгострокових і короткострокових цілей підприємства. Якісно новий підхід до управління виробництвом, обумовлений сукупністю видів діяльності в рамках маркетингу, полягає в тому, що аналіз платоспроможного ринкового попиту на продукцію, потреб споживачів стає основою для виявлення можливостей виробництва, шляхів його інтенсифікації і підвищення ефективності. Призначення маркетингу як функції управління полягає в забезпеченні діяльності підприємства, виходячи з вивчення та урахування ринкового попиту, потреб і вимог споживачів до продукції, і в одержанні максимального прибутку. Головним напрямком маркетингової діяльності в системі управління процесом виробництва є вивчення попиту, потреб і їхнє врахування для правильної орієнтації виробництва. Під вивченням попиту розуміють як виявлення попиту на конкретні товари і послуги, так і його формування, прогнозування змін його напрямків в умовах швидкої змінюваності продукції і скорочення термінів повного відновлення виробництва, зростання ролі наукомісткої продукції. Сучасна система управління виробництвом ґрунтується на ринковій концепції. Це, насамперед, врахування ринкового попиту, вимог споживача до кількісних і якісних характеристик продукції. Раціональне господарювання можливе лише в тому випадку, якщо передумовою орієнтації виробництва і збуту продукції будуть вимоги ринку. Маркетинг можна розглядати як інструмент регулювання виробництва і збуту, а отже, і ринкових відносин. При цьому споживач диктує свої умови на ринку, вимоги до властивостей продукції, а виробник до них активно пристосовується. Створюється замкнутий і постійно діючий процес безперервного впливу споживача на виробництво. Вплив попиту на ринок - процес зі зворотними зв'язками. У цьому проявляється характерна риса маркетингу. Під маркетингом розуміють таку систему управління підприємством, яка спрямована на вивчення та врахування попиту і вимог ринку для обґрунтованої орієнтації виробничої діяльності підприємств на випуск конкурентоспроможних видів продукції, що відповідають визначеним техніко-економічним характеристикам, у заздалегідь встановлених обсягах. Реалізація визначеної асортиментної структури має забезпечити підприємству одержання максимальних прибутків або стабільне становище на ринку. Філософія маркетингу полягає у випуску виробником такої продукції, якій заздалегідь забезпечений збут, досягненні підприємством визначеного рівня рентабельності та одержанні маси прибутку. Суть маркетингової діяльності відображає об'єктивні умови розвитку ринку. Основними принципами маркетингу як системи управління є: обґрунтований вибір стратегічних цілей діяльності й розвитку підприємств; ефективне поєднання виробництва новітньої продукції, продукції, що випускається, та призначеної до зняття з виробництва; комплексний підхід до узгодження цілей із ресурсами і можливостями підприємства, визначення шляхів для досягнення цілей (розробка програм маркетингу з продукції і у виробничому відділі); досягнення оптимального сполучення в управлінні підприємством елементів централізації й децентралізації. Основними функціями маркетингу як елементу системи управління є: урахування вимог ринкового попиту і запитів споживачів на основі комплексного дослідження ринків, розробка технічної політики і проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок; визначення оптимальної номенклатури виробів, що випускаються, і структури виробництва на основі економічного розрахунку; прийняття власних ефективних рішень; розробка збутової політики, визначення вигідних каналів збуту, системи товароруху і стимулювання збуту. Реалізація виробів передбачає зворотний зв'язок із ринком для коригування розрахунків у маркетингових програмах. Маркетингова програма є основою планування виробництва виробів. В умовах науково-технічного прогресу (що створив науково-технічну базу, математичний апарат аналізу і прогнозу для розрахунків і вибору оптимального варіанта) маркетинг став не тільки можливим, але й необхідним, об'єктивно закономірним явищем. 3.2. Обгрунтування комплексу „4Р” „Маркетинг-мікс” Система засобів маркетингу — це сукупність заходів та методів, які використовуються підприємством для досягнення поставленої мети і виконання відповідних завдань [2, с. 51]. Найважливішими елементами маркетингу, які створюють систему „ЧР” (рис.1.1) вважають: product (продукт, товар), price (ціна), place (місце, збут), promotion (просування). У сукупності вони становлять комплекс маркетингу під назвою „маркетингової суміші” (marketing-mix). Детальніше розглянемо кожен з елементів маркетингу. Продукт (товар) — головний елемент „суміші”. Основними інструментами маркетингової діяльності підприємства має бути якість, асортимент, дизайн, властивості, товарна марка, упаковка, сервіс, гарантії, можливості повернення та ін. Якість стала основою успіху на ринках усього світу. Але сьогодні на ринку перемагає не той, хто завоює нових споживачів, а той, хто зуміє втримати старих. Тому на перший план у конкурентній боротьбі висувається сервіс, елементами .
Рис.3.2. Комплекс елементів маркетингу „4Р” Ціна — чи не найскладніший елемент „суміші”. Вона повинна сприйматись потенційним покупцем товару чи послуги і забезпечити прибутковість підприємства. Ціноутворення полягає у методах визначення прейскурантних цін, знижок, націнок, термінів і умов оплати, торговельного кредитування споживачів. Схематично його можна представити таким алгоритмом: визначення собівартості продукції; встановлення можливого попиту на продукцію при встановленій ціні; прогнозування реакції конкурентів на різні ціни; перевірка відповідності цін нормативним актам; встановлення конкретної ціни. Розподіл — це конструювання каналів збуту продукції підприємства, вибір оптимальної схеми доставки товарів від виробника до споживача, а також післяпродажне обслуговування. Сюди ж відноситься і вибір посередників, підготовка торговельних працівників, розміщення товарів у торговельних закладах, формування в них оптимального асортименту, нагромадження необхідних товарних запасів. Двадцять відсотків прибутку від реалізації продукції витрачається європейськими фірмами для доведення своєї продукції до споживачів. Просування — це створення ефективних контактів з покупцями, інформаційного взаємозв’язку підприємства зі своїм цільовим ринком. Тут головними інструментами маркетингу є реклама, виставки, ярмарки, персональний продаж, надання торгових знижок, передання товару в тимчасове користування, торгівля в кредит тощо. Можливості підприємства чи фірми тут невичерпні. В останні роки marketing-mix доповнюється ще кількома „Р”, у тому числі people (споживачі), process (процеси), physical evidence (матеріальні свідоцтва), personal (персонал), partnership (дружні стосунки зі споживачами), preferred suppliers (тривалі стосунки з найкращими постачальниками)[9]. Створювана „маркетингова суміш” повинна передбачати не тільки виконання вимог ринку, але і його формування, сприяти купівельній активності споживачів тощо. „Маркетингова суміш” повинна чітко плануватись і порядок її реалізації викладається як чітка програма дій з деталізацією часу, місця, відповідальних за реалізацію окремих заходів, форм контролю. Кожен з елементів marketing-mix буде детально розглянуто у наступних розділах навчального посібника разом з економічним обґрунтуванням того результату, на який сподіваються після впровадження. 3.3 Розробка стратегічної і тактичної поведінки підприємства на ринку в умовах кризи В сучасних умовах розвитку ринкового середовища та зростаючої мінливості характеру діяльності підприємства виникає необхідність стратегічного підходу до управління зокрема до планування діяльності підприємства. Стратегія підприємства – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритети і для підприємства проблеми, його місію, головні цілі і розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та основні шляхи для їх досягнення, таким чином, що підприємство має спільний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія розвитку підприємства – це довгостроковий плановий документ, тобто це результат стратегічного планування. В свою чергу стратегічне планування – це процес здійснення цілей на певний період та напрямків діяльності підприємства. Розробка стратегій підприємств – це досить складний і тривалий процес, враховуючи постійну переоцінку і періодичну перевірку вибраних цілей, аналізуючи при цьому стан середовища діяльності самого підприємства. Напрямки маркетингової стратегії: 1. стратегія диверсифікації – передбачає використання потужностей підприємства як для виготовлення і збуту основної, так і диверсифікованої (другорядної) продукції, яка за певних умов на ринку може стати основною. 2. стратегія інтернаціоналізації – передбачає виготовлення продукції на спільних підприємствах, створених на межах економічних просторів ЄС та СНД. 3. стратегія сегментації – передбачає виробництво і збут продукції для певних сегментів споживачів як на внутрішньому так і на міжнародних ринках. При цьому кожен з цих напрямів може використовувати три типи маркетингової стратегії : - атакуючу - оборону - відступу Як правило стратегічне планування здійснюється на термін до п'яти років, а його реалізації у вигляді програми тактики маркетингу планується на 1 рік. Стратегія підприємства на 2011-2015рр. наведена в таблиці 3.3.1 Методика реалізації маркетингової стратегії Рокитнівський лісгосп на внутрішньому ринку протягом 2011-2015 рр. Таблиця 3.3.1 Напрямок маркетингової стратегії Типи маркетингової стратегії 2011 2012 2013 2014 2015
? ?? ? ?? ? ?? ? ?? ? ??
Внутрішній ринок України
Диверсифікації Атакуюча
Оборони
Відступу
Програма реалізації тактики маркетингу ДП «Рокитнівський лісгосп» на внутрішньому ринку України у 2011 році
Таблиця 3.3.1 № п.п Маркетингові заходи Місяці року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1. Розширення номенкл.товарів
2. Підсилення реклами
3. Зниження ціни
4. Розширення сервісу
5. Розширення ринку
6. Оновлення товарів
7. Стимулювання персоналу
8. Прямі контакти із споживачами
9. Вихід на нові ринки
10. Дослідження ринку
11. Пристосування товару
12. Реагування на листи
Із даної таблиці можна зробити висновок, що підприємство має зосередити свою увагу на новій продукції, виходу на нові ринки, завоювання довіри споживачів. Оцінимо привабливість внутрішніх регіональних ринків України, для оцінки їх привабливості найчастіше використовують матричний метод, який має вагові функції, що присвоюються досліджуваним ринкам за десятьма показниками, наведені в матриці[2] Для порівняння ринків між собою обирають вагові функції за кожним з десяти показників. Після цього підводиться підсумок щодо кількості балів, набраних кожним ринком. Той ринок, який набрав найбільшу кількість балів є найпривабливішим. Висновки за розділом 3 Маркетингова діяльність є як об'єктивною необхідністю орієнтації науково-технічної, виробничої і збутової діяльності підприємства на врахування ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Маркетинг як концепція управління підприємством потребує аналізу управлінської діяльності. Для керівництва цим процесом необхідні чотири елементи: вихідні дані (інформація); мета діяльності; власне діяльність і контроль результатів. Управлінська діяльність поділяється на три рівні - стратегічний, тактичний і оперативний. Стратегія підприємства – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритети і для підприємства проблеми, його місію, головні цілі і розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та основні шляхи для їх досягнення, таким чином, що підприємство має спільний напрямок розвитку. Розробка програми маркетингу (плану виробництва продукції) є найважливішим розділом плану господарської діяльності та розвитку будь якого підприємства. Систему засобів маркетингу називають «маркетингова суміш» (marketing-mix) або концепцією «4Р». Цей комплекс включає в себе товарну, цінову, збутову та комунікаційну політику підприємства. Оскільки ринок деревини в Україні орієнтований на експорт, то ДП «Рокитнівський лісгосп» орієнтується на виготовлення продукції, що користується попитом за кордоном. Однак виробництво конкретних асортиментів занадто мале, щоб залучити потенційних іноземних покупців. Для підприємства доцільно надавати перевагу експорту продукції глибокої переробки деревини. Але для цього необхідно застосовувати конкурентоспроможні технології переробки деревини. Що стосується цінової політики аналізованого підприємства, то ціни на його продукцію формуються на аукціонах відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України 19.02.2007 N 42. Аналізуючи збутову політику підприємства, потрібно зазначити що в нього є три альтернативи при продажі товарів. Перша - це продаж безпосередньо клієнтові, минаючи посередника. Встановлюється прямий зв'язок із клієнтом. Тут існують можливості для гарного бартерного бізнесу. Друга альтернатива - це використання торговельного агента. Їх комісійні, як правило, становлять від двох до п'яти відсотків від вартості. Вони підшукують клієнтів, можуть допомогти з організацією транспорту, перевіркою якості, платежами, вирішенням питань рекламації, наданням інформації щодо існуючих цін і т.д. І третя альтернатива - це продаж торговому дому. Це означає, що невідомі ні кінцевий клієнта, ні ціни, за якими торговий дім продає даний товар. Перевага полягає в тому, що всі турботи вони беруть на себе. На світовому ринку деревини й продукції деревообробки завжди є зміни, пов'язані, наприклад, зі зміною курсів валют або кризами в країнах покупцях. Тому важливо регулярно слідкувати за ситуацією на ринку. Орієнтація підприємства на ринок передбачає подальше вдосконалення його організаційної структури. Важливішим новим моментом стає створення на підприємстві служби маркетингу. Висновки У курсовій роботі розглянуто дослідження цільових ринків. З основної літератури, яка була використана при написанні роботи, висвітлено теоретичні підходи до розв'язання цієї проблеми на підприємстві, що напрацьовані в сучасному маркетингу. На прикладі ДП «Рокитнівський лісгосп» проведено аналіз цінової політики даного господарюючого суб'єкта. Внаслідок цього на основі проведеного аналізу запропоновано ряд маркетингових рішень щодо обґрунтування цілей цінової політики підприємства. На основі цілей ціноутворення обґрунтовано необхідність вибору конкретних цінових стратегій підприємства. У теоретичній частині розкрито загальний стан рику в Україні і по підприємству окремо, наведено визначення ціни, цінової стратегії, методів ціноутворення, як економічних категорій, тощо. У практичній частині описана ринкова діяльність підприємства та здійснено аналіз основних техніко-економічних показників, здійснено SWOT – аналіз підприємства та його продукції, проаналізовано цінову політику та споживчі ціни. Бачимо, що ринкова діяльність підприємства є досить успішною, оскільки висока кваліфікація працівників, передові технології забезпечують продукції високу якість і конкурентноздатні ціни. Стабільний споживчий попит забезпечує досить високий збут продукції, що дає змогу отримувати заплановані прибутки. У третьому розділі було схему маркетингової діяльності під час фінансово-економічної кризи. На мою думку, підприємству слід додати до своєї практики методи непрямого маркетингового ціноутворення, покращувати ефективність роботи що вплине на основні ТЕП підприємств.
Список використаної літератури Бєлавець М.І, Івашенко Л.М. Маркетинг: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – ст. 328 Гончаров С.М. Маркетинг: Навч. Посібник. – Рівне: НУВГП, 2007. Гончаров С.М. Маркетинг: Інтерактивний комплекс навчально – методичного забезпечення. – Рівне: НУВГП, 2006. Ілляшенко С.М Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник. – Суми:ВТД «Університетська книга», 2004 Липчук В.В, Дудяк А.П, Бугіль С.Я. Маркетинг: основи теорії і практики. Навч. Посібник./ За загальною редакцією В.В. Липучка. – Львів: «Новий світ - 2000»; - 2004. – ст.288 Маркетинг: принципи і функції: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. — 3-є вид., перероб. і доп. / За ред. О. М. Азарян. — Харків: Студцентр, 2002 Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Маркетинг» студентами напряму 0501 «Економіка і підприємництво» в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу/ С.М Гончаров, Т.Л Адамчук, В.Д Шебуня, Рівне: НУВГП, 2004. – 41с. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.—друге, доп. і випр. вид. — К.: КНЕУ, 2001. — 106 с. Палій В.Ф. Еще раз про маркетинг-микс, или не оставить ли наконец в покое концепцию 4Р? 10.Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навч. посібник. – К.: “Центр навчальної літератури”, 2004. - 366 с.\ 11 Примак Т.О. Маркетинг: Навч. Посібник. К.: Вища шк., 2006. – 320с 12. Наказ Державного комітету лісового господарства України 19.02.2007N42 13 Фінансова звітність ДП «Рокитнівський лісгосп» 14 www.library.if.ua 15. www.readbook.com.ua
