ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 3 1. Під управлінським рішенням розуміють: а) пошук найбільш ефективного, найбільш раціонального або оптимального варіанту дій керівника; б) процес оптимізації альтернатив керівником; в) першопричину постановки і прийняття альтернативи; г) повноваження керівника в порівнянні з підлеглими. 2. Які з нижчеперерахованих вимог ставляться до управлінського рішення? а) всебічна обґрунтованість; б) однотипність з попередніми рішеннями; в) багатоваріантність; г) глобальність. 3. Колегіальні рішення: а) приймаються на зборах; б) розробляються групою фахівців; в) базуються на відчуттях менеджера; г) необґрунтовані об‘єктивними аналітичними процесами. 4. До чинників, що безпосередньо визначають якість і ефективність управлінських рішень відносяться: а) чітке формулювання цілі; б) тип психіки керівника; в) масштаби виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт); г) багатоваріантність прийняття рішення. 5. За сферою охоплення розрізняють такі рішення: а) загальні; б) перспективні; в) компромісні; г) одноособові. 6. За тривалістю дії розрізняють такі рішення: а) на вищому рівні управління; б) організаційні незапрограмовані; в) колегіальні; г) перспективні. 7. За рівнем прийняття розрізняють такі рішення: а) на нижчому рівні; б) які базуються на судженнях, думках, висновках; в) інтуїтивні, які базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору; г) колективні. 8. За способом обґрунтування розрізняють такі рішення: а) раціональні; б) загальні; в) поточні; г) компромісні.
9. За способом прийняття розрізняють такі рішення: а) на вищому рівні; б) одноособові; в) інтуїтивні; г) на середньому рівні. 10. За функціональним призначенням розрізняють такі рішення: а) планові; б) економічні; в) евристичні; г) гнучкі. 11. За організаційним оформленням розрізняють такі рішення: а) колегіальні; б) жорсткі; в) тактичні; г) епізодичні. 12. За характером цілей розрізняють такі управлінські рішення: а) поточні; б) екологічні; в) технічні; г) програмні. 13. Виберіть фактори, які необхідно обов‘язково враховувати при прийнятті управлінського рішення: а) організація виробництва; б) взаємовідносини в трудовому колективі; в) контролювання при прийнятті управлінських рішень; г) узгодженість рішень з стратегією фірм-конкурентів на ринку. 14. Метод “мозкового штурму” означає: а) одноосібне прийняття управлінського рішення керівником; б) колективне прийняття управлінського рішення; в) прийняття рішення директором (начальником) підприємства; г) прийняття рішення за допомогою ЕОМ. 15. Евристичні управлінські рішення пов‘язані з: а) використанням графоаналітичних підходів (мережних моделей, структурних схем); б) використанням експертних оцінок; в) використанням математичних моделей; г) розробкою сценаріїв, ситуаційних моделей. 16. Класифікація інформації за повнотою охоплення включає в себе інформацію: а) типову; б) часткову; в) спеціальну; г) технічну. 17. Класифікація інформації за рівнем достовірності включає в себе інформацію: а) повна; б)довідкова; в) фінансова; г) недостовірна. 18. Документація - це: а) сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності; б) це способи наочного зображення стану і ходу виробничо-господарської діяльності з допомогою умовних позначень (крапок, ліній, фігур тощо); в) це процес обміну інформацією; г) письмове відображення результатів виробничо-господарської діяльності. 19. Графіки - це: а) письмове подання інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумової діяльності людини, носієм якої вона є; б) сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності; в) це способи наочного зображення стану і ходу виробничо-господарської діяльності з допомогою умовних позначень (крапок, ліній, фігур тощо); г) це процес обміну інформацією. 20. Класифікація документації за змістом включає в себе таку: а) адміністративна; б) спеціальна; в) проста; г) достовірна. 21. Класифікація документації за видами поділяється на: а) службово-інформаційну; б) комерційну; в) адміністративну; г) текстову. 22. Діловодство - це: а) письмове надання інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумової діяльності людини; б) процес пов’язаний зі складанням документів та їх обробкою; в) сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності; г) інформаційне повідомлення. 23. Органіграми: а) графічне зображення структури; б) відображають явище у просторі; в) характеризують зміну явищ у часі; г) відображають кількісні співвідношення. 24. Хронограми: а) характеризують структуру; б) відображають явище у просторі; в) характеризують зміну явищ у часі; г) відображають кількісні співвідношення. 25. Діаграми: а) співвідношення різних за змістом величин; б) відображають явище у просторі; в) характеризують зміну явищ у часі; г) це є диспетчерські графіки. 26. Комунікаційний процес це: а) процес, пов’язаний зі складанням документів, їх обробкою, проходженням, зберіганням тощо; б) сукупність повідомлень, які відображають певний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності; в) взаємодія відправника інформації з її одержувачем через відповідні канали зв’язку; г) письмове повідомлення. 27. Мескон, Альберт та Хедоурі складовими елементами комунікаційного процесу визначають: а) кількість учасників комунікаційного процесу; б) групування інформації за певними ознаками; в) відправника; г) аналогові комунікації. 28. Комунікації, які виникають між конкретними особами (працівниками) називають: а) міжособовими; б) міжгруповими; в) організаційними; г) системними. 29. Комунікації - це: а) обмін інформацією; б) документальне представлення інформації; в) графічне зображення фінансової діяльності підприємства; г) сукупність повідомлень, які відображають конкретний стан явища, події. 30. Комунікації виникають між: а) між працівниками організації; б) факторами виробництва; в) між технологічними процесами; г) функціями менеджменту. 31. Формами комунікацій є: а) сукупності повідомлень; б) вербальні та семантичні; в) прок’юрементальні; г) дигітальні. 32. До взаємопов’язаних етапів комунікативного процесу належать: а) відправник; б) кодування інформації і вибір каналу її передачі; в) повідомлення; г) інформація. 33. На шляху міжособових комунікацій виникають наступні перепони: а) деформація повідомлень на різних етапах процесу комунікацій; б) громіздка структура комунікаційного процесу; в) семантичний бар’єр; г) інформаційні перевантаження в системі комунікацій. 34. На шляху організаційних комунікацій виникають наступні перепони: а) несприйняття інформації; б) поганий зворотний зв’язок; в) інформаційні перевантаження в системі комунікацій; г) невербальні перепони. 35. Усунути перепони, які виникають на шляху міжособових комунікацій можна шляхом: а) пояснення та обгрунтування своїх ідей до початку їх передачі; б) раціоналізації структури комунікаційного процесу; в) регулювання інформаційних потоків; г) застосування сучасних інформаційних технологій. 36. Усунути перепони, які виникають на шляху організаційних комунікацій можна шляхом: а) удосконалення документообігу; б) сприйнятливості потенційних семантичних проблем; в) ефективного застосування графічних засобів; г) слідкування за власними жестами, позами, інтонаціями. 37. Усунути перепони, які виникають на шляху організаційних комунікацій можна шляхом: а) враховування соціально-психологічного клімату в колективі; б) регулювання інформаційних потоків; в) бути уважним до почуттів інших працівників; г) бути сприйнятливим до потенційних семантичних проблем. 38. Дигітальна форма комунікації - це: а) відомості закодовані за допомогою символів; б) жести, міміка; в) номограми, діаграми; г) неформальні шляхи передачі інформації. 39. Аналогова форма комунікації - це: а) жести, міміка, доторкування; б) відомості закодовані за допомогою символів; в) графіки, номограми; г) площина зв’язків (стосунків). 40. Оберіть найбільш точне визначення лідерства: а) розумовий і фізичний процес, наслідком якого є виконання підлеглими офіційних доручень; б) діяльність, спрямована на виконання завдань організації та досягнення її цілей; в) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни у поведінку, почуття іншого індивідуума; г) управлінська діяльність, спрямована на забезпечення впливу керуючої підсистеми на керовану з метою виконання місії та цілей організації. 41. Вплив- це: а) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни у поведінку, почуття іншого індивідуума; б) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка не змінює поведінки іншого; в) розумовий і фізичний процес, наслідком якого є виконання підлеглими офіційних доручень; г) здатність впливати на окремі особи з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації. 42. Влада - це: а) розумовий і фізичний процес, наслідком якого є виконання підлеглими офіційних доручень; б) можливість впливати на поведінку інших людей; в) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни у поведінку, почуття іншого індивідуума; г) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка не змінює поведінки іншого; 43. Носієм влади в організації є: а) керівник; б) підлеглий; в) менеджер технічного рівня управління; г) секретар-референт. 44. На рівні держави є такі гілки влади: а) державна, колективна, приватна; б) законодавча, виконавча, судова; в) засоби масової інформації; г) автократична, демократична, ліберальна. 45. Еталонна (експертна) влада базується на: а) переконанні виконавця, що вона може заважати задоволенню певної потреби; б) власному прикладі керівника; в) переконанні виконавця, що він володіє спеціальними знаннями, які можуть задовольнити певні його потреби; г) використанні функцій менеджменту. 46. Слабшими сторонами влади примусу є: а) недовіра працівників до керівництва; б) недовіра інших організацій; в) незадоволення працівників роботою; г) відсутність справедливої винагороди за виконану працю. 47. Демократичне керівництво базується на: а) владі керівника, який може нав'язати свою волю виконавцям; б) встановленні відповідності цілей організації і цілей груп працівників, оцінкою роботи після її завершення; в) на майже повній свободі у визначенні цілей і контролі власної роботи працівниками; г) авторитеті керівника, який дозволяє йому без застосування владних повноважень добиватися покори від підлеглих. 48. В основі підходу з позиції поведінки лежить: а) сукупність особистих якостей керівника, таких як: чесність, інтелектуальність, приваблива зовнішність; б) манера поведінки керівника; в) конкретна ситуація, що вимагає того чи іншого засобу впливу; г) стиль керівництва, якого дотримується керівник. 49. Керівники, що належать до доброзичливо-авторитарної системи Лайкерта: а) орієнтуються на групові рішення; б) дозволяють підлеглим обмежено брати участь у прийнятті рішень; в) не дозволяють підлеглим брати участь у прийнятті рішень; г) використовують двостороннє спілкування і передбачають довіру між керівниками та підлеглими. 50. Блейк та Моутон побудували "управлінську гратку", беручи за критерії: а) інтереси акціонерів та інтереси працівників компанії; б) інтереси людей та інтереси виробництва; в) інтереси виробництва та інтереси суспільства; г) соціальні та приватні інтереси. 51. Позиція 9.9 в управлінській гратці Блейка - Моутон свідчить про: а) поєднання максимальної турботи керівника і про людей, і про виробництво; б) мінімальну турботу керівника і про людей, і про виробництво; в) мінімальну турботу про виробництво і максимальну турботу про людей; г) балансування необхідності досягення виробничих результатів і задовільного рівня морального настрою людей. 52. Найменш бажаний колега за Фідлером - це працівник: а) з яким керівник та працівники ні в якому разі не бажають працювати; б) який вимагає додаткової оплати праці; в) в якому керівник не впевнений і не знає, як із ним себе поводити; г) який має незадовільні фахові знання та навички. 53. На першій стадії життєвого циклу організації згідно теорії Херсі та Бланшара: а) керівник значною мірою орієнтується на завдання і меншою на людські стосунки; б) керівник орієнтується на участь підлеглих у прийнятті рішень; в) керівник має низьку міру орієнтації як на людські стосунки, так і на виробничі завдання; г) високий ступінь орієнтованості на завдання та високий на людські відносини. 54. Ситуаційна модель керівництва Фідлера виділяє 3 фактори, що впливають на поведінку керівника: а) фактори поведінки керівника, фактори поведінки менеджера, фактори поведінки підлеглих; б) структура завдання, взаємовідносини між керівником та підлеглим, фактори, які заважають працювати робітникам; в) посадові повноваження керівника, взаємовідносини між керівником і підлеглим та зрілість колективу; г) взаємовідносини між керівником та підлеглим, структура завдання, посадові повноваження керівника. 55. Згідно із теорією життєвого циклу найефективніші стилі лідерства залежать від: а) типу керівника; б) взаємовідносин між керівником та підлеглими; в) “зрілості” колективу; г) бажання виконавцями досягнути поставленої цілі. 56. Назвіть 4 ситуаційні моделі, які допомагають розібратися в складностях процесу керівництва: а) підхід з позиції особистих якостей, підхід з позиції поведінки, ситуаційний підхід, підхід з позиції кон’юнктури ринку; б) ситуаційна модель Фідлера, модель лідерства “шлях - ціль”, модель Херсі та Бланшара, управлінська решітка Блейка - Моутон; в) модель Лайкерта, управлінська решітка Блейка - Моутон, теорія життєвого циклу, модель прийняття рішень керівником; г) ситуаційна модель Фідлера, модель лідерства “шлях - ціль”, теорія життєвого циклу, модель прийняття рішень керівником. 57. Позиція 1.1 в управлінській гратці Блейка - Моутон свідчить про: а) поєднання максимальної турботи керівника і про людей, і про виробництво; б) мінімальну турботу керівника і про людей, і про виробництво; в) мінімальну турботу про виробництво і максимальну турботу про людей; г) балансування необхідності досягення виробничих результатів і задовільного рівня морального настрою людей. 58. Позиція 5.5 в управлінській гратці Блейка - Моутон свідчить про: а) поєднання максимальної турботи керівника і про людей, і про виробництво; б) мінімальну турботу керівника і про людей, і про виробництво; в) поєдання мінімальної турботи про інтереси виробництва і максимальної турботи про людей; г) балансування необхідності досягення виробничих результатів і задовільного рівня морального і матеріального настрою працівників. 59. Блейк та Моутон показали, що для ефективного керівництва потрібно враховувати такі елементи: а) фахові якості, знання теорії менеджменту, здібності до керівної роботи та комплекс соціально- психологічних якостей; б) ініціативність, інформованість, відстоювання своєї думки, прийняття рішень, розв’язання проблемних ситуацій та критичний аналіз; в) ініціативність, інформованість, невміння відстоювати свою думку, неризиковість, невміння розпоряджатися ресурсами підприємства та невміння попереджувати конфліктні ситуації; г) лідерство, ініціатива, контактність, комунікабельність, уміння планувати роботу, уміння приймати управлінські рішення, вміння організовувати контроль, розумна поведінка в конфліктних ситуаціях. 60. До дестимулюючих факторів, які випливають на діяльність сучасного менеджера, можна віднести: а) широке поле вибору і прояву ініціативи, зростання конкуренції, стрес, тиск і невизначеність; б) політичні, соціальні, економічні та психологічні фактори; в) готовність делегувати повноваження, почуття відповідальності, неефективність шкіл і методів управління; г) стрес, тиск і невизначеність, кількісне збільшення та якісне ускладнення проблем, які потрібно вирішувати поряд з обмеженістю засобів для їх вирішення, неефективність шкіл і методів управління. 61. Стимулюючими творчу діяльність керівника факторами є: а) широке поле вибору і прояву ініціативи, зростання конкуренції, стрес, тиск і невизначеність; б) політичні, соціальні, економічні та психологічні фактори; в) можливість оволодіння методами сучасного менеджменту; г) стрес, тиск і невизначеність, кількісне збільшення та якісне ускладнення проблем, які потрібно вирішувати поряд з обмеженістю засобів для їх вирішення. 62. До головних якостей менеджера відносять: а) відсутність фахових знань та навичок, байдуже ставлення до співробітників; б) лідерство, ініціатива, контактність, комунікабельність, уміння планувати роботу, уміння приймати управлінські рішення, вміння організовувати контролювання, розумна поведінка в конфліктних ситуаціях; в) фахова кваліфікація, нездатність менеджера до відкритого спілкування, невміння сплановувати свій робочий час, розумна поведінка в конфліктних ситуаціях; г) комунікабельність, невміння налагоджувати взаємовідносини з підлеглими, вміння раціонально проводити маркетингові дослідження ринку. 63. Виберіть три основні типи керівників: а) ліберальний, соціально-орієнтований тип керівника; б) автократичний, управлінський, інституційний тип керівника; в) автократичний, ринково-орієнтований тип керівника; г) автократичний, ліберальний та демократичний типи керівника. 64. Скільки часу керівники проводять на нарадах: а) близько 30% робочого часу; б) близько 40% робочого часу; в) близько 60 - 70% робочого часу; б) близько 90% робочого часу. 65. Керівники підрозділів для виконання робіт, спрямованих на перспективу витрачають: а) близько 25-30% робочого часу; б) близько 40 - 45% робочого часу; в) близько 30 - 35% робочого часу; б) понад 50% робочого часу. 66. Основні причини втрат робочого часу менеджерів: а) відсутність чіткості, плановості та організованості в діях, висока інтенсивність праці; б) тривалий процес прийняття управлінських рішень, виконання громадських обов’язків та доручень, незадовільний рівень контролю; в) необгрунтовано велика кількість нарад, консультацій, виконання не властивих їм функцій; г) виконання менеджерами своїх службових обов’язків, надмірно велика кількість засідань та нарад, виконання громадських обов’язків та доручень. 67. Поняття конфлікту можна визначити як: а) відсутність згоди між двома або більше сторонами; б) уміння управляти колективом; в) сукупність вчинків та дій людей, які відповідають установленим нормам моралі; г) відсутність цікавої роботи та хорошої фізичної форми. 68. Внутрішньо-особистісний конфлікт виникає: а) якщо особа займає позицію, що відрізняється від позиції групи; б) якщо виробничі вимоги не погоджені з особистими потребами або цінностями; в) в результаті боротьби між структурними підрозділами за матеріальні ресурси; г) через розбіжності в цілях чи інтересах структурних підрозділів. 69. Міжособистісний конфлікт: а) це ситуація, коли до однієї людини висуваються суперечливі вимоги, щодо результатів її праці; б) може виникати через розбіжності в цілях чи інтересах функціональних структурних груп; в) виявляється у зіткненні особистостей; г) виникає, якщо особа займає позицію, що відрізняється від позиції групи. 70. Міжгруповий конфлікт може виникнути: а) через зіткнення особистостей; б) якщо особистість займе позицію, що відрізняється від позиції групи; в) в результаті боротьби керівників за ресурси; г) у ході боротьби між структурними підрозділами за матеріальні, трудові чи фінансові ресурси.
71. До прямих методів вирішення конфліктних ситуацій відносяться: а) розведення конфліктуючих сторін по різних підрозділах; б) метод “авторитетного третього”; в) метод “виходу почуттів”; г) метод “оголошення агресії”. 72. До прямих методів вирішення конфліктних ситуацій відносяться: а) метод “емоційного заміщення”; б) почергове запрошення до себе учасників конфлікту; в) метод “виходу почуттів”; г) метод “обміну позиціями”. 73. До непрямих методів вирішення конфліктних ситуацій відносяться: а) вислуховування суті і причин зіткнення; б) застосування санкцій до конфліктуючих сторін; в) розведення конфліктуючих по різних підрозділах; г) метод “авторитетного третього”. 74. До шляхів подолання стресового стану відносяться: а) шкідливі для здоров’я звички; б) відсутність хорошої фізичної форми; в) стресові міжособові відносини; г) отримання справжньої насолоди від цікавої роботи. 75. До шляхів подолання стресового стану відносяться: а) намагання врівноважувати виробничі навантаження корисними бадьорими діями; б) відсутність насолоди від короткотермінової роботи; в) виконання невдячних соціальних доручень; г) пасивне сприйняття важких і стресових ситуацій. 76. Управлінська праця поділяється за наступними напрямками: а) відповідно до об’єкта управління; б) функціональний, технологічний та кваліфікаційний; в) орієнтована на налагоджування співпраці між різними підрозділами і службами; г) за інтересами працівників. 77. Інформаційні вимоги до організації робочого місця менеджера охоплюють: а) комплекс заходів з інформаційного забезпечення працівника управлінського персоналу; б) вимоги до освітлення робочих місць; в) необхідні технічні заходи; г) функціональні можливості менеджера. 78. Гігієнічні вимоги до організації робочого місця менеджера це вимоги: а) за яких витрати на утримання робочого місця мінімальні; б) до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму і вологості; в) до обсягів і структури інформації, яка надходить на робоче місце; г) до зовнішнього оформлення робочого приміщення. 79. Організаційні вимоги до організації робочого місця менеджера включають вимоги: а) створення оптимальних умов праці згідно галузі науки, яка називається – ергономіка; б) до температурного режиму і вологості повітря в робочих приміщеннях; в) зовнішнього оформлення робочих приміщень; г) до розширення кабінетів або робочого місця в адміністративно - управлінському апараті.