ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 3
1. Під управлінським рішенням розуміють:
а) пошук найбільш ефективного, найбільш раціонального або оптимального варіанту дій керівника;
б) процес оптимізації альтернатив керівником;
в) першопричину постановки і прийняття альтернативи;
г) повноваження керівника в порівнянні з підлеглими.
2. Які з нижчеперерахованих вимог ставляться до управлінського рішення?
а) всебічна обґрунтованість;
б) однотипність з попередніми рішеннями;
в) багатоваріантність;
г) глобальність.
3. Колегіальні рішення:
а) приймаються на зборах;
б) розробляються групою фахівців;
в) базуються на відчуттях менеджера;
г) необґрунтовані об‘єктивними аналітичними процесами.
4. До чинників, що безпосередньо визначають якість і ефективність управлінських рішень відносяться:
а) чітке формулювання цілі;
б) тип психіки керівника;
в) масштаби виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт);
г) багатоваріантність прийняття рішення.
5. За сферою охоплення розрізняють такі рішення:
а) загальні;
б) перспективні;
в) компромісні;
г) одноособові.
6. За тривалістю дії розрізняють такі рішення:
а) на вищому рівні управління;
б) організаційні незапрограмовані;
в) колегіальні;
г) перспективні.
7. За рівнем прийняття розрізняють такі рішення:
а) на нижчому рівні;
б) які базуються на судженнях, думках, висновках;
в) інтуїтивні, які базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору;
г) колективні.
8. За способом обґрунтування розрізняють такі рішення:
а) раціональні;
б) загальні;
в) поточні;
г) компромісні.

9. За способом прийняття розрізняють такі рішення:
а) на вищому рівні;
б) одноособові;
в) інтуїтивні;
г) на середньому рівні.
10. За функціональним призначенням розрізняють такі рішення:
а) планові;
б) економічні;
в) евристичні;
г) гнучкі.
11. За організаційним оформленням розрізняють такі рішення:
а) колегіальні;
б) жорсткі;
в) тактичні;
г) епізодичні.
12. За характером цілей розрізняють такі управлінські рішення:
а) поточні;
б) екологічні;
в) технічні;
г) програмні.
13. Виберіть фактори, які необхідно обов‘язково враховувати при прийнятті управлінського рішення:
а) організація виробництва;
б) взаємовідносини в трудовому колективі;
в) контролювання при прийнятті управлінських рішень;
г) узгодженість рішень з стратегією фірм-конкурентів на ринку.
14. Метод “мозкового штурму” означає:
а) одноосібне прийняття управлінського рішення керівником;
б) колективне прийняття управлінського рішення;
в) прийняття рішення директором (начальником) підприємства;
г) прийняття рішення за допомогою ЕОМ.
15. Евристичні управлінські рішення пов‘язані з:
а) використанням графоаналітичних підходів (мережних моделей, структурних схем);
б) використанням експертних оцінок;
в) використанням математичних моделей;
г) розробкою сценаріїв, ситуаційних моделей.
16. Класифікація інформації за повнотою охоплення включає в себе інформацію:
а) типову;
б) часткову;
в) спеціальну;
г) технічну.
17. Класифікація інформації за рівнем достовірності включає в себе інформацію:
а) повна;
б)довідкова;
в) фінансова;
г) недостовірна.
18. Документація - це:
а) сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності;
б) це способи наочного зображення стану і ходу виробничо-господарської діяльності з допомогою умовних позначень (крапок, ліній, фігур тощо);
в) це процес обміну інформацією;
г) письмове відображення результатів виробничо-господарської діяльності.
19. Графіки - це:
а) письмове подання інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумової діяльності людини, носієм якої вона є;
б) сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності;
в) це способи наочного зображення стану і ходу виробничо-господарської діяльності з допомогою умовних позначень (крапок, ліній, фігур тощо);
г) це процес обміну інформацією.
20. Класифікація документації за змістом включає в себе таку:
а) адміністративна;
б) спеціальна;
в) проста;
г) достовірна.
21. Класифікація документації за видами поділяється на:
а) службово-інформаційну;
б) комерційну;
в) адміністративну;
г) текстову.
22. Діловодство - це:
а) письмове надання інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумової діяльності людини;
б) процес пов’язаний зі складанням документів та їх обробкою;
в) сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності;
г) інформаційне повідомлення.
23. Органіграми:
а) графічне зображення структури;
б) відображають явище у просторі;
в) характеризують зміну явищ у часі;
г) відображають кількісні співвідношення.
24. Хронограми:
а) характеризують структуру;
б) відображають явище у просторі;
в) характеризують зміну явищ у часі;
г) відображають кількісні співвідношення.
25. Діаграми:
а) співвідношення різних за змістом величин;
б) відображають явище у просторі;
в) характеризують зміну явищ у часі;
г) це є диспетчерські графіки.
26. Комунікаційний процес це:
а) процес, пов’язаний зі складанням документів, їх обробкою, проходженням, зберіганням тощо;
б) сукупність повідомлень, які відображають певний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності;
в) взаємодія відправника інформації з її одержувачем через відповідні канали зв’язку;
г) письмове повідомлення.
27. Мескон, Альберт та Хедоурі складовими елементами комунікаційного процесу визначають:
а) кількість учасників комунікаційного процесу;
б) групування інформації за певними ознаками;
в) відправника;
г) аналогові комунікації.
28. Комунікації, які виникають між конкретними особами (працівниками) називають:
а) міжособовими;
б) міжгруповими;
в) організаційними;
г) системними.
29. Комунікації - це:
а) обмін інформацією;
б) документальне представлення інформації;
в) графічне зображення фінансової діяльності підприємства;
г) сукупність повідомлень, які відображають конкретний стан явища, події.
30. Комунікації виникають між:
а) між працівниками організації;
б) факторами виробництва;
в) між технологічними процесами;
г) функціями менеджменту.
31. Формами комунікацій є:
а) сукупності повідомлень;
б) вербальні та семантичні;
в) прок’юрементальні;
г) дигітальні.
32. До взаємопов’язаних етапів комунікативного процесу належать:
а) відправник;
б) кодування інформації і вибір каналу її передачі;
в) повідомлення;
г) інформація.
33. На шляху міжособових комунікацій виникають наступні перепони:
а) деформація повідомлень на різних етапах процесу комунікацій;
б) громіздка структура комунікаційного процесу;
в) семантичний бар’єр;
г) інформаційні перевантаження в системі комунікацій.
34. На шляху організаційних комунікацій виникають наступні перепони:
а) несприйняття інформації;
б) поганий зворотний зв’язок;
в) інформаційні перевантаження в системі комунікацій;
г) невербальні перепони.
35. Усунути перепони, які виникають на шляху міжособових комунікацій можна шляхом:
а) пояснення та обгрунтування своїх ідей до початку їх передачі;
б) раціоналізації структури комунікаційного процесу;
в) регулювання інформаційних потоків;
г) застосування сучасних інформаційних технологій.
36. Усунути перепони, які виникають на шляху організаційних комунікацій можна шляхом:
а) удосконалення документообігу;
б) сприйнятливості потенційних семантичних проблем;
в) ефективного застосування графічних засобів;
г) слідкування за власними жестами, позами, інтонаціями.
37. Усунути перепони, які виникають на шляху організаційних комунікацій можна шляхом:
а) враховування соціально-психологічного клімату в колективі;
б) регулювання інформаційних потоків;
в) бути уважним до почуттів інших працівників;
г) бути сприйнятливим до потенційних семантичних проблем.
38. Дигітальна форма комунікації - це:
а) відомості закодовані за допомогою символів;
б) жести, міміка;
в) номограми, діаграми;
г) неформальні шляхи передачі інформації.
39. Аналогова форма комунікації - це:
а) жести, міміка, доторкування;
б) відомості закодовані за допомогою символів;
в) графіки, номограми;
г) площина зв’язків (стосунків).
40. Оберіть найбільш точне визначення лідерства:
а) розумовий і фізичний процес, наслідком якого є виконання підлеглими офіційних доручень;
б) діяльність, спрямована на виконання завдань організації та досягнення її цілей;
в) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни у поведінку, почуття іншого індивідуума;
г) управлінська діяльність, спрямована на забезпечення впливу керуючої підсистеми на керовану з метою виконання місії та цілей організації.
41. Вплив- це:
а) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни у поведінку, почуття іншого індивідуума;
б) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка не змінює поведінки іншого;
в) розумовий і фізичний процес, наслідком якого є виконання підлеглими офіційних доручень;
г) здатність впливати на окремі особи з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.
42. Влада - це:
а) розумовий і фізичний процес, наслідком якого є виконання підлеглими офіційних доручень;
б) можливість впливати на поведінку інших людей;
в) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни у поведінку, почуття іншого індивідуума;
г) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка не змінює поведінки іншого;
43. Носієм влади в організації є:
а) керівник;
б) підлеглий;
в) менеджер технічного рівня управління;
г) секретар-референт.
44. На рівні держави є такі гілки влади:
а) державна, колективна, приватна;
б) законодавча, виконавча, судова;
в) засоби масової інформації;
г) автократична, демократична, ліберальна.
45. Еталонна (експертна) влада базується на:
а) переконанні виконавця, що вона може заважати задоволенню певної потреби;
б) власному прикладі керівника;
в) переконанні виконавця, що він володіє спеціальними знаннями, які можуть задовольнити певні його потреби;
г) використанні функцій менеджменту.
46. Слабшими сторонами влади примусу є:
а) недовіра працівників до керівництва;
б) недовіра інших організацій;
в) незадоволення працівників роботою;
г) відсутність справедливої винагороди за виконану працю.
47. Демократичне керівництво базується на:
а) владі керівника, який може нав'язати свою волю виконавцям;
б) встановленні відповідності цілей організації і цілей груп працівників, оцінкою роботи після її завершення;
в) на майже повній свободі у визначенні цілей і контролі власної роботи працівниками;
г) авторитеті керівника, який дозволяє йому без застосування владних повноважень добиватися покори від підлеглих.
48. В основі підходу з позиції поведінки лежить:
а) сукупність особистих якостей керівника, таких як: чесність, інтелектуальність, приваблива зовнішність;
б) манера поведінки керівника;
в) конкретна ситуація, що вимагає того чи іншого засобу впливу;
г) стиль керівництва, якого дотримується керівник.
49. Керівники, що належать до доброзичливо-авторитарної системи Лайкерта:
а) орієнтуються на групові рішення;
б) дозволяють підлеглим обмежено брати участь у прийнятті рішень;
в) не дозволяють підлеглим брати участь у прийнятті рішень;
г) використовують двостороннє спілкування і передбачають довіру між керівниками та підлеглими.
50. Блейк та Моутон побудували "управлінську гратку", беручи за критерії:
а) інтереси акціонерів та інтереси працівників компанії;
б) інтереси людей та інтереси виробництва;
в) інтереси виробництва та інтереси суспільства;
г) соціальні та приватні інтереси.
51. Позиція 9.9 в управлінській гратці Блейка - Моутон свідчить про:
а) поєднання максимальної турботи керівника і про людей, і про виробництво;
б) мінімальну турботу керівника і про людей, і про виробництво;
в) мінімальну турботу про виробництво і максимальну турботу про людей;
г) балансування необхідності досягення виробничих результатів і задовільного рівня морального настрою людей.
52. Найменш бажаний колега за Фідлером - це працівник:
а) з яким керівник та працівники ні в якому разі не бажають працювати;
б) який вимагає додаткової оплати праці;
в) в якому керівник не впевнений і не знає, як із ним себе поводити;
г) який має незадовільні фахові знання та навички.
53. На першій стадії життєвого циклу організації згідно теорії Херсі та Бланшара:
а) керівник значною мірою орієнтується на завдання і меншою на людські стосунки;
б) керівник орієнтується на участь підлеглих у прийнятті рішень;
в) керівник має низьку міру орієнтації як на людські стосунки, так і на виробничі завдання;
г) високий ступінь орієнтованості на завдання та високий на людські відносини.
54. Ситуаційна модель керівництва Фідлера виділяє 3 фактори, що впливають на поведінку керівника:
а) фактори поведінки керівника, фактори поведінки менеджера, фактори поведінки підлеглих;
б) структура завдання, взаємовідносини між керівником та підлеглим, фактори, які заважають працювати робітникам;
в) посадові повноваження керівника, взаємовідносини між керівником і підлеглим та зрілість колективу;
г) взаємовідносини між керівником та підлеглим, структура завдання, посадові повноваження керівника.
55. Згідно із теорією життєвого циклу найефективніші стилі лідерства залежать від:
а) типу керівника;
б) взаємовідносин між керівником та підлеглими;
в) “зрілості” колективу;
г) бажання виконавцями досягнути поставленої цілі.
56. Назвіть 4 ситуаційні моделі, які допомагають розібратися в складностях процесу керівництва:
а) підхід з позиції особистих якостей, підхід з позиції поведінки, ситуаційний підхід, підхід з позиції кон’юнктури ринку;
б) ситуаційна модель Фідлера, модель лідерства “шлях - ціль”, модель Херсі та Бланшара, управлінська решітка Блейка - Моутон;
в) модель Лайкерта, управлінська решітка Блейка - Моутон, теорія життєвого циклу, модель прийняття рішень керівником;
г) ситуаційна модель Фідлера, модель лідерства “шлях - ціль”, теорія життєвого циклу, модель прийняття рішень керівником.
57. Позиція 1.1 в управлінській гратці Блейка - Моутон свідчить про:
а) поєднання максимальної турботи керівника і про людей, і про виробництво;
б) мінімальну турботу керівника і про людей, і про виробництво;
в) мінімальну турботу про виробництво і максимальну турботу про людей;
г) балансування необхідності досягення виробничих результатів і задовільного рівня морального настрою людей.
58. Позиція 5.5 в управлінській гратці Блейка - Моутон свідчить про:
а) поєднання максимальної турботи керівника і про людей, і про виробництво;
б) мінімальну турботу керівника і про людей, і про виробництво;
в) поєдання мінімальної турботи про інтереси виробництва і максимальної турботи про людей;
г) балансування необхідності досягення виробничих результатів і задовільного рівня морального і матеріального настрою працівників.
59. Блейк та Моутон показали, що для ефективного керівництва потрібно враховувати такі елементи:
а) фахові якості, знання теорії менеджменту, здібності до керівної роботи та комплекс соціально- психологічних якостей;
б) ініціативність, інформованість, відстоювання своєї думки, прийняття рішень, розв’язання проблемних ситуацій та критичний аналіз;
в) ініціативність, інформованість, невміння відстоювати свою думку, неризиковість, невміння розпоряджатися ресурсами підприємства та невміння попереджувати конфліктні ситуації;
г) лідерство, ініціатива, контактність, комунікабельність, уміння планувати роботу, уміння приймати управлінські рішення, вміння організовувати контроль, розумна поведінка в конфліктних ситуаціях.
60. До дестимулюючих факторів, які випливають на діяльність сучасного менеджера, можна віднести:
а) широке поле вибору і прояву ініціативи, зростання конкуренції, стрес, тиск і невизначеність;
б) політичні, соціальні, економічні та психологічні фактори;
в) готовність делегувати повноваження, почуття відповідальності, неефективність шкіл і методів управління;
г) стрес, тиск і невизначеність, кількісне збільшення та якісне ускладнення проблем, які потрібно вирішувати поряд з обмеженістю засобів для їх вирішення, неефективність шкіл і методів управління.
61. Стимулюючими творчу діяльність керівника факторами є:
а) широке поле вибору і прояву ініціативи, зростання конкуренції, стрес, тиск і невизначеність;
б) політичні, соціальні, економічні та психологічні фактори;
в) можливість оволодіння методами сучасного менеджменту;
г) стрес, тиск і невизначеність, кількісне збільшення та якісне ускладнення проблем, які потрібно вирішувати поряд з обмеженістю засобів для їх вирішення.
62. До головних якостей менеджера відносять:
а) відсутність фахових знань та навичок, байдуже ставлення до співробітників;
б) лідерство, ініціатива, контактність, комунікабельність, уміння планувати роботу, уміння приймати управлінські рішення, вміння організовувати контролювання, розумна поведінка в конфліктних ситуаціях;
в) фахова кваліфікація, нездатність менеджера до відкритого спілкування, невміння сплановувати свій робочий час, розумна поведінка в конфліктних ситуаціях;
г) комунікабельність, невміння налагоджувати взаємовідносини з підлеглими, вміння раціонально проводити маркетингові дослідження ринку.
63. Виберіть три основні типи керівників:
а) ліберальний, соціально-орієнтований тип керівника;
б) автократичний, управлінський, інституційний тип керівника;
в) автократичний, ринково-орієнтований тип керівника;
г) автократичний, ліберальний та демократичний типи керівника.
64. Скільки часу керівники проводять на нарадах:
а) близько 30% робочого часу;
б) близько 40% робочого часу;
в) близько 60 - 70% робочого часу;
б) близько 90% робочого часу.
65. Керівники підрозділів для виконання робіт, спрямованих на перспективу витрачають:
а) близько 25-30% робочого часу;
б) близько 40 - 45% робочого часу;
в) близько 30 - 35% робочого часу;
б) понад 50% робочого часу.
66. Основні причини втрат робочого часу менеджерів:
а) відсутність чіткості, плановості та організованості в діях, висока інтенсивність праці;
б) тривалий процес прийняття управлінських рішень, виконання громадських обов’язків та доручень, незадовільний рівень контролю;
в) необгрунтовано велика кількість нарад, консультацій, виконання не властивих їм функцій;
г) виконання менеджерами своїх службових обов’язків, надмірно велика кількість засідань та нарад, виконання громадських обов’язків та доручень.
67. Поняття конфлікту можна визначити як:
а) відсутність згоди між двома або більше сторонами;
б) уміння управляти колективом;
в) сукупність вчинків та дій людей, які відповідають установленим нормам моралі;
г) відсутність цікавої роботи та хорошої фізичної форми.
68. Внутрішньо-особистісний конфлікт виникає:
а) якщо особа займає позицію, що відрізняється від позиції групи;
б) якщо виробничі вимоги не погоджені з особистими потребами або цінностями;
в) в результаті боротьби між структурними підрозділами за матеріальні ресурси;
г) через розбіжності в цілях чи інтересах структурних підрозділів.
69. Міжособистісний конфлікт:
а) це ситуація, коли до однієї людини висуваються суперечливі вимоги, щодо результатів її праці;
б) може виникати через розбіжності в цілях чи інтересах функціональних структурних груп;
в) виявляється у зіткненні особистостей;
г) виникає, якщо особа займає позицію, що відрізняється від позиції групи.
70. Міжгруповий конфлікт може виникнути:
а) через зіткнення особистостей;
б) якщо особистість займе позицію, що відрізняється від позиції групи;
в) в результаті боротьби керівників за ресурси;
г) у ході боротьби між структурними підрозділами за матеріальні, трудові чи фінансові ресурси.

71. До прямих методів вирішення конфліктних ситуацій відносяться:
а) розведення конфліктуючих сторін по різних підрозділах;
б) метод “авторитетного третього”;
в) метод “виходу почуттів”;
г) метод “оголошення агресії”.
72. До прямих методів вирішення конфліктних ситуацій відносяться:
а) метод “емоційного заміщення”;
б) почергове запрошення до себе учасників конфлікту;
в) метод “виходу почуттів”;
г) метод “обміну позиціями”.
73. До непрямих методів вирішення конфліктних ситуацій відносяться:
а) вислуховування суті і причин зіткнення;
б) застосування санкцій до конфліктуючих сторін;
в) розведення конфліктуючих по різних підрозділах;
г) метод “авторитетного третього”.
74. До шляхів подолання стресового стану відносяться:
а) шкідливі для здоров’я звички;
б) відсутність хорошої фізичної форми;
в) стресові міжособові відносини;
г) отримання справжньої насолоди від цікавої роботи.
75. До шляхів подолання стресового стану відносяться:
а) намагання врівноважувати виробничі навантаження корисними бадьорими діями;
б) відсутність насолоди від короткотермінової роботи;
в) виконання невдячних соціальних доручень;
г) пасивне сприйняття важких і стресових ситуацій.
76. Управлінська праця поділяється за наступними напрямками:
а) відповідно до об’єкта управління;
б) функціональний, технологічний та кваліфікаційний;
в) орієнтована на налагоджування співпраці між різними підрозділами і службами;
г) за інтересами працівників.
77. Інформаційні вимоги до організації робочого місця менеджера охоплюють:
а) комплекс заходів з інформаційного забезпечення працівника управлінського персоналу;
б) вимоги до освітлення робочих місць;
в) необхідні технічні заходи;
г) функціональні можливості менеджера.
78. Гігієнічні вимоги до організації робочого місця менеджера це вимоги:
а) за яких витрати на утримання робочого місця мінімальні;
б) до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму і вологості;
в) до обсягів і структури інформації, яка надходить на робоче місце;
г) до зовнішнього оформлення робочого приміщення.
79. Організаційні вимоги до організації робочого місця менеджера включають вимоги:
а) створення оптимальних умов праці згідно галузі науки, яка називається – ергономіка;
б) до температурного режиму і вологості повітря в робочих приміщеннях;
в) зовнішнього оформлення робочих приміщень;
г) до розширення кабінетів або робочого місця в адміністративно - управлінському апараті.