Актуальність теми дослідження. Дослідження проблем пошуку напрямків удосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства постало в центрі уваги науковців. Це зумовлено тим, що удосконалення ціноутворення на підприємствах лісогосподарського комплексу слід розглядати, як один із головних чинників підвищення ефективності будь-якої виробничо-господарської діяльності. Від цього залежить поліпшення позицій підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток. Політика ціноутворення передбачає розробку та вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходів до визначення ціни з метою отримання найбільшого прибутку з врахуванням попиту на лісопродукцію, його властивостей і життєвого циклу, а також напрямку зміни ціни залежно від дії різних чинників.
Рівень ціни залежить від зовнішніх та внутрішніх чинників. Висока ціна дає можливість підприємству отримати додаткові прибутки, але разом з тим знижується конкурентоспроможність підприємства. При занижених цінах на лісопродукцію підприємство недотримуватиме прибуток. Потрібно обрати таку цінову політику, за якої підприємство отримуватиме максимальні прибутки з мінімальними витратами. Зокрема вивченням проблеми та пошуком шляхів удосконалення ціноутворення на підприємствах лісового господарства займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: О.І. Фудченко, І.Р. Юхновський, Н.Г. Ушакова, Я.В.Литвиненко, проф. Коріньков В.Л., Томас Гартцман, Матс Нордберг.
Теоретичні підходи, визначені у працях цих науковців, формують загальне уявлення про напрямки ціноутворення, тому не відображають специфіку застосування конкретних шляхів удосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства.
Проведений аналіз вже існуючих наукових праць з питань ціноутворення у лісовому господарстві показав, що нині це питання є досить актуальним і його досліджують багато вчених. Взагалі у багатьох наукових працях значна увага приділяється лише аналізу цін на підприємствах лісового господарства, а не самому механізму ціноутворення та шляхам удосконалення цінової політики лісогосподарських підприємств. Саме це й дає підставу стверджувати, що на сучасному етапі розвитку економіки одним із найважливіших питань становлення повноцінних ринкових відносин між суб’єктами господарювання у лісовій галузі як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому ринках є глибоке вивчення механізму ціноутворення та шляхів його удосконалення, як на рівні галузей промисловості, так і на рівні підприємств і їх структурних підрозділів.
Наведені аргументи доводять актуальність обраної теми, зумовлюють необхідність дослідження проблеми обґрунтування механізму формування ціни та шляхів удосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства. Розв’язання даної проблеми дозволить покращити господарські результати діяльності підприємства, підвищить ефективність використання виробничих та матеріальних ресурсів, підвищить прибутковість та рентабельність підприємства, дозволить зменшити або, навіть, уникнути багатьох незапланованих витрат, підвищить конкурентоспроможність лісопродукції, тощо.
Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є обґрунтування рівня цін на продукцію лісового господарства та заходів щодо зниження витрат заготівлі лісопродукції. Для досягнення поставленої мети необхідно реалізувати такі основні завдання:
- визначити теоретико-методологічні основи формування механізму ціноутворення на продукцію лісового господарства;
окреслити ринкові та внутрішні фактори, що впливають на ціну лісопродукції;
- дослідити собівартість заготівлі лісопродукції;
дослідити динаміку середніх цін на продукцію лісозаготівлі на досліджуваному підприємстві;
- дослідити структуру ціни на основну продукцію лісового господарства;
проаналізувати прибутковість реалізації основної продукції лісового господарства.
обґрунтувати заходи щодо зниження витрат на лісопродукцію.
Об’єктом дослідження є ДП ,,Зарічненський лісгосп’’, який займається лісозаготівлею та переробкою лісових ресурсів і розташований у смт. Зарічне, Рівненської області.
Предметом дослідження є методичні та організаційні підходи щодо обґрунтування методів ціноутворення та шляхів удосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства.
Методи дослідження. Методичну основу дослідження становить сукупність принципів, прийомів і методів наукового дослідження. Основним теоретичним підґрунтям дослідження є базові принципи, наукові положення економічного аналізу діяльності підприємства.
Дослідження побудовано на застосуванні традиційних та математичних методів. Під час аналізу цінової політики на підприємстві використовувались такі методи:
- загальноекономічні методи (аналіз, синтез) – для визначення теоретико-методологічних основ формування механізму ціноутворення;
- статистичні методи – для дослідження витрат на лісозаготівлю, динаміки і структури цін;
горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом та порівняння цін базового року з минулими роками;
структурний аналіз – дослідження структури ціни з виявленням впливу кожної її складової.
Шляхи поліпшення
Використовуючи сильні сторони підприємства можна скористатися такими можливостями:
Направити кошти на розвиток виробництва за рахунок збільшення цін та зменшення собівартості продукції.
Залучення нових покупців за рахунок збільшення асортименту продукції.
Загрози можна подолати або стримати наших покупців від переходу до конкурента, за рахунок використання гнучкої цінової політики й підвищення якості продукції, або знизити собівартість виробництва за рахунок використання нових технологій, зниження загальногосподарських, адміністративних витрат та податків.
За результатами аналізу ДП “Зарічненський лісгосп” можна зробити висновок про нестабільне поточне положення підприємства на ринку.
З запровадженням аукціонного методу продажу деревини зменшились адміністративні витрати і витрати на збут. Але ціна на лісоматеріали не знизилась. Підприємство отримує додатковий прибуток і при цьому зменшує собівартість лісопродукції. Реалізація лісопродукції через аукціони дає можливість вдосконалити організацію роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створити прозорий механізм ціноутворення.
Для того, щоб підвищити ефективність даного підприємства першочергово необхідно підвищити рівень ефективності використання основних виробничих фондів підприємства. Важливим кроком в досягненні цього є зміна виробничої структури основних виробничих фондів, яка склалась на підприємстві. Аналізуючи дану технологічну структуру основних виробничих фондів, можна стверджувати, що вона недосконала і не забезпечує їх ефективне використання. Пасивна частина основних виробничих фондів даного підприємства значно перевищує активну. Тому даному підприємству варто удосконалити технологічну структуру основних виробничих фондів, забезпечивши збільшення активної частини. Адже чим вища питома вага активної частини у структурі основних виробничих фондів, тим більш ефективно вони використовуються, тим вищі обсяги робіт виконуються і тим нижча частка амортизаційних відрахувань в собівартості одиниці продукції.
Ще одним значним резервом покращення господарської діяльності підприємства є прискорення кругообороту оборотних засобів. Необхідно прискорити виробничий процес не порушуючи, проте, технології виробництва, зменшити залишки готової продукції і скоротити термін її перебування на складах, якнайшвидше реалізувати.
Потрібно також відзначити, що важливим напрямком у досягненні цієї мети є автоматизація і механізація виробничого процесу, тобто технічне переоснащення виробництва. Якщо управлінський апарат можна вважати цілком забезпеченим необхідними сучасною комп’ютерною і обчислювальною технікою, то про виробничий процес цього сказати не можна.
Підвищити ефективність виробництва на даному підприємстві можна також за рахунок підвищення продуктивності праці, оскільки це приведе до збільшення обсягів виробництва продукції, що в свою чергу призведе до зменшення частки заробітної плати в одиниці собівартості продукції.
Також можна досягти поставленого завдання за рахунок зменшення умовно-постійних витрат.