Автаркія (закрита економіка) – це стан економіки, при якому задоволення потреб споживачів забезпечується виключно за рахунок внутрішнього національного виробництва, а обмін з іншими країнами практично відсутній
Баланс поточних операцій - Б. переказів + Б. послуг + торговий Б.
Бреттон-Вудська валютно фінансова конференція - було створено МВФ і запроваджено новий золотовалютний стандарт. Ця система ґрунтувалась на кейнсіанській моделі і частіше її називають системою золото доларового стандарту.
Валюта – це законодавчо встановлена грошова одиниця даної країни. Вона обов’язкова для приймання , як плата за товари, послуги, роботи, які купуються на території відповідних країн емітента.
Валютна інтервенція – це пряме втручання ЦБ в операції з іноземною валютою на валютних ринках при одночасному запровадженні обмежень у сфері валютних операцій на внутрішньому ринку.
Валютна політика – комплекс заходів, які здійснюються в сфері міжнародних валютних та ін екон відносин згідно з поточними та стратегічними цілями в країні.
Валютні котирування – це метод встановлення курсів ін. валют, визначення пропозицій їх обміну на валюту даної країни. Розрізняють пряме і непряме валютне котирування
Валютний курс – це ціна грош одиниці валюти виражена в грош одиницях інших країн.
Викуп боргу здійснюється безпосередньо позичальником, коли він має достатні золотовалютні резерви, а борги продаються із заниженням %.
Відкрита економіка передбачає активне використання усіх форм МЕВ. Її побудова це контрольований процес вирішальну роль у якому виграє держава.
ГАТТ функціонувала на основі багатостороннього договору, в якому містилися принципи і правила міжнародної торгівлі; вона розробляла принципи торгівлі товарами (СОТ крім контролю торгівлі товарами, контролює торгівлю послуг та інтелектуальною власністю).
Генуезька міжнародна вал-фін конференція (1922) було закріплено перехід від золотомонетного до золото зливкового стандарту.
Глобалізація – процес стрімкого формування загального світового фінансово-інформаційного простору на базі нових комп’ютерних технологій.
Девальвація – це зниження курсу нац валюти щодо іноз валюти або міжнар грошових одиниць.
Девізна політика – метод впливу на валютний курс шляхом купівлі-продажу іноземної валюти, здійснюється у формі валютної інтервенції.
Диверсифікація валютних резервів – форма валютної політики, спрямована на регулювання структури валютних резервів шляхом включення до їх складу різних валют.
Дисконтна політика – зміна облікової ставки центр банку з метою регулювання валютного курсу та впливу на платіжний баланс.
Екю валюта з реальним забезпеченням курс якої розраховується на базі кошика валют країн членів ЄС, саме вона матеріалізується в євро.
Євро-долари – це тимчасово вільні грошові кошти в доларах США, що розміщені за межами США організаціями і приватними особами різних країн.
Євро валюта – це іноземна валюта, яка знаходиться за межами країни емітента
Зовнішня заборгованість – це сума зобов’язань країни іноземним кредиторам, що підлягає погашенню в обумовлені терміни. Способи реструктуризації боргу – списання, викуп, сек’юритизація і своп.
„Золотий стандарт” – це золотий монометалізм, грошова система при якій роль загального еквіваленту виконує золото, а в обігу функціонують золоті монети або грошові знаки розмінні на золото.
Купівельна спроможність – це певний набір споживчих благ, які можна отримати за національну одиницю.
Квотування – обмеж.обсягу продукції яку дозвол.завозити або вивозити з країни за певний проміжок часу.
Лондонський клуб здійснює реструктуризацію боргів через комерційні фінансові установи
Ліцензування – надання держ.дозволу на імпорт чи експорт обмеженого обсягу п-ії та одночасна заборона не ліцензованої торгівлі.
МЕВ – це комплекс економічних відносин між окремими країнами, їх регіональними об’єднаннями, окремими національними підприємствами, транснаціональними корпораціями та міжнародними економічними організаціями в системі світового господарства.
Міжнародна економіка – це сукупність національних господарств та екон відносин, які об’єднують усі господарства у цілісну систему, що розвивається за об’єктивними законами ринкової економіки.
Міжнародний кредит – це позика капіталу в товарній або грошовій формі, яка надається кредитором однієї країни позичальникові іншої на умовах повернення, терміновості, сплати % та забезпеченості. Здійснюється з рахунок тимчасово вільних коштів, є умовою і каталізатором розвитку виробництва.
Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення працездатного населення із одних країн в інші, що зумовлено х-тером розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, дією екон відносин.
Міжнародний поділ праці – це вищий рівень суспільного поділу праці, що ґрунтується на спеціалізації країн у виробництві окремих видів товарів та послуг, яким вони обмінюються
Міжнародна розрахункова одиниця – це колективна валютна одиниця, яка використовується як умовний масштаб для співставлення міжнародних вимог та зобов’язань, встановлення валютного паритету та курсу.
Мито – обов’язків грош.внесок який збир.державою при перетині її митного кордону.
Невидимі операції - Баланс послуг і Б. переказів
Паризький клуб – це об’єднання представників найбільших країн кредиторів, який розглядає реструктуризацію боргу з урахуванням його передумов.
Паризька валютно фінансова конференція (1867) на якій золото було офіційно визнано міжнародною розрахунковою одиницею.
Паритет купівельної спроможності – співвідношення між двома валютами, яка показує чому = купівельна спроможність однієї країни виражена в грошовій одиниці іншої країни.
Підприємницький к-л – це закордонні інвестиції, що спрямовані на створення за кордоном філій, дочірніх компаній. Цю форму називають ще другою економікою через зв’язок з процесами в-цтва.
Платіжний баланс – це статистичний звіт поданий у формі бухгалтерських рахунків про торгові та фінансові угоди суб’єктів країни із закордону за певний проміжок часу (за рік). Він показує співвідношення між усіма отриманими доходами і всіма здійсненими платежами.
Позичковий к-л – це міжнародний кредит в товарній або грошовій формі, яка надається кредитором однієї країни позичальникові іншої на умовах повернення, терміновості, сплати % та забезпеченості.
Портфельні інвестиції – це капіталовкладення в іноз ЦП з метою отримання прибутку, але без права реального контролю над об’єктом інвестування.
Протекціонізм – це вид зовнішньої економічної держави що спрямований на заохочення розвитку національної економіки шляхом її захисту від іноземної конкуренції.
Прямі інвестиції – це реальні довготстрокові закордонні вкладення к-лу в результаті яких експортом к-лу організується в-цтво на території країни, яка приймає к-л.
Ревальвація – це підвищення курсу нац валюти щодо іноз валют та міжнар розрахункових одиниць.
Режими валютних курсів – це процедура визначення валютних курсів, його зміни та використання для здійснення розрахунків. Існує 2 види режимів валютних курсів: фіксований; плаваючий.
Резервна або ключова валюта – це нац. валюта провідних країн, яка виконує функції міжнародного платіжного та резервного засобу, служить базою визначення валютного паритету та валютного курсу для інших країн, є основою валютних резервів країн
Рікардо висуває теорію порівняльних переваг суть якої полягає в тому, що країни повинні спеціалізуватися на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно меншими альтернативними витратами порівняно з іншими країнами, тобто в основі міжнародної торгівлі лежить виключно різниця у витратах виробництва цих товарів а не абсолютні величині цих витрат.
Світове господарство – це сукупність національних господарств та економічних відносин, які об’єднують ці господарства у цілісну систему яка розвивається за об’єктивними законами ринкової економіки.
Своп (обмін) боргу на акції корпоративного сектору або на інші ліквідні активи здійснюється за ініціативи кредитора.
Сек’юритизація боргу – це обмін старих боргів на нові облігації нижчої цінової еквівалентності, які емітуються позичальником спеціально для цієї схеми. % по нових зобов’язаннях має бути меншим, ніж до реструктуризації, тобто старі боргові зобов’язання обмінюються на нові і частково списуються.
Середовище МЕВ – це система умов і факторів існування міжнародних економічних зв’язків. Включає політико-правове, економічне, соц.-екон. і технологічне середовище.
СПЗ (спеціальні права запозичень) – це спеціалізована одиниця, особливі кредитні гроші МВФ, які використовуються для розрахунків між країнами членами МВФ.
Фіксований валютний режим – передбачають валютний кредит зареєстрованих валютних паритетів які лежать в основі валют і підтримуються державними валютними органами.
Форми МЕВ: 1. міжнародний поділ праці. 2. міжн торгівля. 3. міжн міграція робочої сили. 4. міжн науково технічні відносини. 5. міжн валютнофінансові та кредитні відносини. 6. міжн виробнича та інвест діяльність.
Фритредерство – політика свободи торгівлі спрямив.на усунення усіх перешкод на шляху вільної торгівлі.
Ямайська міжнародна валютно фінансова конференція, офіційно почала функціонувати у 1978 році, здійснена офіційна демонетизація золота, запроваджено СПЗ і плаваючі валютні курси, існує і розвивається по сьогоднішній день
Офшорна зона – країни або певні території країн, в яких уряди з метою створення сприятливого підприємницького клімату надають компаніям ряд пільг.
Зона преференційної торгівлі – зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами.
Інтеграційне об’єднання – господарське угруповання, створене для регулювання інтеграційних процесів між країнами-учасницями.
Інтернаціоналізація економіки – посилення участі країни у світовому господарстві.
Митний союз – це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Такі угоди діяли у Бенілюксі (з 1948 р.), В Європейському союзі (з 1968 p.).
Міжнародна економічна інтеграція – якісно новий етап розвитку і форма прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств.
Організація економічного співробітництва (ОЕС) – інтеграційне угруповання, створене у 1985 р. у складі: Пакистан, Туреччина та Іран. У 1992 р. до нього приєднались Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан.
Південноамериканський спільний ринок (МЕРКОСУР) – інтеграційне угруповання у складі: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай.
Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) – інтеграційне угруповання, що об’єднує США, Канаду та Мексику.
Політичний союз – найвища форма міжнародної економічної інтеграції, в якій поряд з економічною забезпечується й політична інтеграція.
Спільний ринок – форма міжнародної економічної інтеграції, в рамках якої забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян (робочої сили).
Центральноєвропейська зона вільної торгівлі (ЦЕФТА) – Угода про вільну торгівлю країн Центральної Європи. 21 грудня 1992 p. країни Вишеградської групи підписали Угоду про вільну торгівлю, яка стала чинною через три місяці після її укладення - 1 березня 1993 p.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – заснована у 1960 р. з метою доповнити діяльність МБРР в напрямі довгострокового фінансування найбідніших країн світу.
Міжнародна фінансова корпорація - заснована в 1956 р. для сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, що розвиваються.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовий банк) - заснований одночасно з МВФ як частина нової структури в системі організації міжнародного співробітництва на Бреттон-Вудській конференції в 1944 р.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це міжурядова валютно-кредитна організація, яка виконує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Створений на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р., розпочав працювати з 1947 р., має статус спеціалізованого закладу ООН.
Євроноти – цінні папери, які випускають корпорації на строк від трьох до шести місяців зі змінною ставкою, яка базується на ЛІБОР.
ЛІБОР – ставка, запропонована на Лондонському міжбанківському ринку депозитів. Це відсоткова ставка, за якою провідні банки Лондона надають позиковий капітал у певній валюті іншим банкам. Вона служить базовою ставкою для багатьох операцій на міжбанківському ринку позикових капіталів.
Лізинг – кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладання орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну