Тема 3.Суб’єктивні (експертні) методи прогнозування
1. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
З даної теми передбачається вивчення таких питань:
- індивідуальні експертні методі прогнозування;
- методи колективних експертних оцінок;
- процедура проведення експертизи;
- оцінки експертизи.
Для самостійного вивчення цієї теми рекомендується література: [9]
Вивчення теми надаст студентам можливість знати суб’єктивні методи мокроекономічного прогнозування, зрозуміти процедуру проведення єкспертизи, вміти аналізувати єкспертні оцінки.
Методи експертних оцінок використовуються для аналізу об'єктів і проблем,
розвиток яких повністю або частково не піддається математичній формалізації, тобто для яких важко розробити адекватну модель. Це пояснюється:
- невизначеністю та складністю явищ, що прогнозуються;
необхідністю кількісно оцінити події, для характеристики яких відсутня необхідна інформація і чітке знання тенденції розвитку ситуації;
необхідністю враховувати не тільки об’єктивні тенденції розвитку ситуації, але й реакцію учасників подій на рішення, що приймається.
Типовими проблемами, які потребують проведення експертизи, є, наприклад: визначення мети розвитку об’єкта управління; прогнозування; розроблення сценаріїв; генерування альтернативних варіантів розв’язків; розроблення системи кількісних оцінок; визначення рейтингів тощо.
У всіх цих випадках доводиться звертатися до думки експертів. Прогнозоване експертне оцінювання відбиває індивідуальні погляди фахівців стосовно перспектив розвитку об'єкта й основано на мобілізації фахового досвіду та інтуїції.
Методи, які застосовуються в прогнозуванні експертної оцінки поділяють на індивідуальні й колективні.
Індивідуальні експертні методи засновані на використанні думки експертів-фахівців відповідного профілю незалежно один від одного. Найчастіше застосовуються такі два методи формування прогнозу: інтерв’ю і аналітичні експертні оцінки.
Сутність колективної експертної оцінки для розроблення прогнозів полягає у визначенні узгоджених думок експертів про перспективні напрями розвитку об’єкта прогнозування, сформульовані раніше окремими фахівцями, а також в оцінюванні напрямів розвитку об’єкта, що не може бути визначено іншими методами (наприклад, аналітичним розрахунком, експериментом тощо). До колективної експертизи належать методи: “комісій”, “колективної генерації ідей («мозкова атака»)”, “Дельфі”; та побудова сценаріїв.
Для проведення якісної експертизи необхідні такі умови:
Наявність експертної комісії, яка складається з фахівців, котрі знайомі з об’єктом експертизи і мати досвід експертної роботи.
Існування аналітичної групи, яка професійно володіє технологією організації та проведення експертиз, методами отримання й аналізу експертної інформації.
Отримання надійної експертної інформації.
Коректне оброблення та аналіз експертної інформації.
Виділяють такі основні етапи експертизи:
Формулювання мети експертизи.
Побудова об’єктів оцінювання або їх характеристик (до початку експертизи цей етап може бути вже виконаний).
Створення експертної групи.
Визначення способу експертного оцінювання і способу подання експертних оцінок.
Проведення експертизи.
Оброблення і аналіз результатів експертизи.
Повторний тур експертизи, якщо виникає необхідність уточненя або зближення думок експертів.
Формування варіантів рекомендацій.
Дані експертизи являють собою сукупність оцінок, що даються кожним експертом кожному з оцінюваних ним об’єктів прогнозування. Ці оцінки виражаються в балах (наприклад, від 0 до 100).
Показником узагальненої думки експертів може бути середнє статистичне значення - Мі, величини оцінки певного i-го об’єкта (в балах).
Поряд із показниками відносної важливості досить суттєвим є визначення ступеня узгодженості думок експертів. Шляхом розрахунку дисперсії оцінок, даних i-му направленню досліджень, і середньоквадратичного відхилення цих оцінок визначається коефіцієнт варіації Vi. Чим менше значення Vi, тим вище ступінь узгодженості думок про відносну важливість i-го об’єкта.
Показником ступеня узгодженості думок експертів про відносну важливість сукупності всіх запропонованих до оцінок об’єктів служить коефіцієнт конкордації w. Коефіцієнт конкордації може приймати значення в межах від 0 до 1. При повній узгодженості поглядів експертів w=1. Змінення w від 0 до 1 відповідає зростанню ступеня узгодженості поглядів експертів.
Про ступінь узгодженості поглядів кожного експерта з усіма іншими наочне уявлення дає багатокутник, кожна вершина якого відповідає певному експерту, а лінії, що поєднують певну вершину з іншими, - коефіцієнтам парної рангової кореляції. Коефіцієнт парної рангової кореляції може приймати значення 1(((l. Значення ( = +1 відповідає повній узгодженості поглядів двох експертів. Значення ( = -1 показує, що думка одного експерта протилежна погляду іншого.
Багатокутник дозволяє також визначити групи експертів, в середині якої узгодженість поглядів велика, у той час коли між групами існує неузгодженість.
Чим нижчий рівень статистичної значущості показника узгодженості поглядів експертів, тим більша імовірність того, що існує невипадкова узгодженість поглядів експертів.
Для визначення довірчої імовірності коефіцієнтів w та ( використовують критерій з (т-1) ступенями свободи.
ТЕМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Експерт – це компетентний фахівець з певного питання, чиї оцінки та судження з приводу об’єкта експертизи враховуються при прийнятті рішення.
Експертиза - проведення вимірів певних характеристик об’єкта до прийняття рішення.
Коефіцієнт варіації Vi - ступінь узгодженості думок експертів про відносну важливість i-го об’єкта.
Метод інтерв’ю –бесіда прогнозиста з експертом, під час якої прогнозист відповідно до заздалегідь розробленої програми задає експерту питання стосовно об’єкта дослідження.
Аналітична експертна оцінка - самостійна робота експерта над аналізом тенденції, оцінюванням стану і шляху розвитку об’єкта, що прогнозується.
Метод комісій - групи експертів за «круглим столом» обговорюють ту або іншу проблему, щоб узгодити думки і вироблення загального судження.
Метод колективної генерації ідей («мозкова атака») - визначення можливих варіантів розвитку об’єкта прогнозування та їх оцінка. Використання цього методу дає змогу швидко одержати продуктивні результати і залучити всіх експертів до активного творчого процесу.
Дельфійський метод – метод якій дозволяє певною мірою організувати статистичне оброблення думок експертів-фахівців і досягти більш менш узгодженої їх думки.
Побудова сценаріїв - «виклад альтернативних варіантів майбутнього» або «передбачувану послідовність подій за допустимих умов». Розгляді кількох різних сценаріїв, які характеризують імовірні шляхи розвитку ситуації.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1.У чому полягає сутність індивідуальних і колективних методів експертної оцінки?
2. Розкрить особливості метода “Дельфі”.
3. У чому полягає процедура проведення експертизи?
Перелічити основні етапа експертизи.
Яки існують види експертних оцінок?
Що характеризують оцінки відносної важливості?
У чому полягає сутність визначення ступеня узгодженості думок експертів?
Що визначає коефіцієнт конкордації і парної рангової кореляції?
Як визначається показник активності та експертів?
У чому полягає аналіз компетентності експертів?