План: 1. Вступ. 2. Основні екологічні проблеми Закарпаття: А) Атмосферне повітря. Чим дихають мешканці Закарпаття? А)Чим дихають мешканці Закарпаття? Небезпечний "Премікс" Закарпаття у полімерних відходах Вихід є? Б) Водні ресурси. В) Відходи. Г) Земельні ресурси. Д) Флора та фауна. 4.Висновок. Вступ Закарпатська область, яку часто називають коротко Закарпаття – одна з наймолодших областей України. Як адміністративно-територіальна одиниця вона утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року. Загальна площа краю складає 12 800 кв.км. Закарпаття має 13 районів, 10 міст, 28 містечок, 561 сільське поселення. Обласним центром є місто Ужгород, містами обласного підпорядкування - Мукачево, Берегово, Хуст, а районного - Свалява, Іршава, Тячів, Виноградово, Рахів, Чоп, Воловець, Міжгір'я, Перечин, Вел.Березний. Більшість території краю займають гори (найвищою точкою є вершина Говерла - 2061 м., а найнижча в районі села Руські Геївці Ужгородського району - 101 м. над рівнем моря). Карпатські гори мають вік 1,2 млрд. років. Найвищі гори після Говерли: Бребенескул - 2035 м., Піп-Іван - 2022 м., Петрос - 2020 м., Гутин-Темнатик - 2017 м., Ребра - 2007 м., інші - менше 2 тис. Найдовша річка Закарпаття - Тиса. Довжина її в межах краю становить 223 км. Крім Тиси протікають ще три річки. (Уж, Латориця, Боржава). Dсіх річок, струмків і потічків у краї 9429, озер - 137, з яких водойм (постійних озер) - 32. Найбільше озеро Закарпаття - Синевир, утворене 10 тисяч років тому на висоті 989 м. площею 7 га, з глибиною 27 м. Найбільший гірський водоспад - Войводин , а найвищий - Трофанець. Загальна протяжність кордонів Закарпаття становить 460 км. (з Польщею 33,4 км., зі Словаччиною - 98,5 км., з Угорщиною -130 км., з Румунією - 205,4 км.). На півночі та північному сході Закарпаття межує з Львівською (85 км.) та Івано-Франківською областями (180 км.). Багатою є флора і фауна. Із близько 2 тис. видів вищих рослин - 67 занесено до “Червоної книги”, а із 546 видів тварин - 43. На Закарпатті збереглися 10 історичних парків-пам'яток (парк Лаудона і Підзамковий в Ужгороді, парк Перені у Виноградово, парк Шенборнів у Карпатах, парк із 140 екзотичних дерев і кущів у Мукачево, парк Вагнера в Невицькому замку) та 415 природних заповідників. Закарпаття лавиться виноробством. Насадження виноградної лози на Закарпатті почалося з ІІІ ст. Сьогодні нараховується понад 60 сортів винограду. Не менш Закарпаття багате на корисні копалини, серед яких природний газ, нафта, ртуть, поліметали, золото, кам'яне і буре вугілля, алуніти, доламіт, каолін, барит, бентоніт, цеоліт, діорит, андезит, мармур, перліт, мінеральні фарби, кухонна сіль. Особливо привертають увагу мінеральні (боржомі, зубер, єсентуки, нарзан, сойми, келечин, стара русса) та термальні води (від +18° до +80 °С, а глибина до 800 м. - Вільхівка, Ужгород, Уголька, Руські Комарівці, Синяк, Шаян, Бігань, Гараздівка, Косини). Курортна-рекреаційна та туристична мережа Закарпаття налічує 15 санаторіїв, 16 санаторіїв-профілакторіїв, 25 баз відпочинку і 3 пансіонати. Найбільш відомі серед них: “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Джерело Кришталеве”, “Квітка Полонини”, “Верховина”, “Карпати”, “Перлина Карпат”, “Синяк”, “Шаян”, “Гірська Тиса”, “Кооператор”, Солотвинська алергологічна лікарня, “Квасний потік”, “Човен”, “Сойми”, “Солені Млаки”. До сьогодні в Закарпатті збереглися 12 середньовічних замків, серед яких Ужгородський, Мукачівський, Невицький, інші в руїнах і залишках. На сьогодні в краї діють понад 30 монастирів, серед яких найдавнішими є Мукачівський, Угольський Драгівський, Імстичівський, Боронявський, Малоберезнянський, всі інші з ХХ ст. До сьогодні в Закарпатті збереглися дворянські палаци Шенборнів (Карпати), Перені (Виноградів), Довгої (Довге), Ракоці (Мукачево), Другетів (Ужгород-Горяни), Бетлені (Берегово), Плотені (В.Лази Ужгородського р-ну). Закарпаття багате своєю історією. В краї нараховується 1817 пам'яток історії, 496 - археології, 48 -мистецтва. найдавніша стоянка первісної людини у Центральній і Східній Європі знаходиться в Королеві Виноградівського району і датується близько 1 млн. 100 тис. років; за свою історію територія Закарпаття перебувала під впливом або у складі різних племен, народів і держав: кельтів, гунів, аварів; Коротко: Закарпаття займає 2,1 % усієї території України; найбільш грозовим місцем України є Великий Березний і Рахів (43 грозові дні на рік); найбільш снігове місце України - Руська Мокра (стійкий сніговий покрив лежить тут протягом 116 днів у році); найвища гора України - Говерла (висота 2061 м.); найбільше гірське озеро України Синевир (площа 70 кв.м. на висоті 989 м.); найвисокогірніша транспортна магістраль України - автошосе по Яблунецькому перевалі на висоті 931 м.; найдовший залізничний тунель в Україні - Щербин-Сянки, що має 908 м.; найглибша лікувальна установа в Україні в Солотвино (на глибині 300 м.); найдавніша людина на території України і Центральної Європи з'явилася в Королеві 1 млн. років тому; найпівнічніша місцевість у світі, де вирощують чай - гора Красна Горка, біля Мукачева; географічний центр континентальної Європи знаходиться біля с. Ділове Рахівського району (48°30' пн. широти і 23°23' сх. довготи). 2. Основні екологічні проблеми Закарпаття: Всі великі проблеми починаються, на перший погляд, із маленьких дій і вчинків. Розуміння цього потрібно виховувати із школи, із поведінки у сім’ї, колективі. Дивуєшся, коли бачиш, як люди на власному подвір’ї спалюють непотріб із пластику, вдихаючи самі та їх діти найотруйнішу речовину в світі — діоксин. Чи коли вздовж автомобільних шляхів на узбіччях доріг випасають корів, а після п’ють молоко від них. Дану забруднену траву потрібно викошувати та утилізувати у спеціально відведених місцях, а не згодовувати худобі. Це свідчення слабих екологічних знань і нерозуміння шкоди, яка завдається необдуманими вчинками. Проблемними у Закарпатті є також питання вирубки лісів, ерозії сільськогосподарських угідь, утилізації сміття, будівництво очисних споруд та багато інших, великих і малих, що псують довкілля та отруюють нам життя. В області є ряд техногенно-небезпечних об’єктів, які у випадку аварій можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацію і призвести до негативного впливу на здоров'я населення. Перелік видів діяльності таких об'єктів щорічно переглядається в районних комісіях з надзвичайних ситуацій та погоджується із управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації. До таких відносяться: ВАТ “Свалявський лісохімкомбінат” – ТОВ “Грифсканд-Свалява”, системи магістральних трубопроводів нафтопроводу "Дружба"; продуктопроводу ДП "ПрикарпатЗахідтранс", який належить АТ "Транснафтопродукт" (Росія); етиленопроводу виробничого об’єднання "Оріана"; газопроводи "Братерство; "Союз", "Прогрес", "Уренгой – Помари – Ужгород",ТОВ "Закарпатполіметали". ТОВ "Закарпатполіметали", Берегівське золотополіметалічне родовище займає площу 515,5 га. Вивчати його розпочали ще у 1949 році. У 1950-70-х проводилася оцінка свинцево-цинкових руд. Квасівське рудне поле знаходиться в 1 км від села Квасово, неподалік протікає ріка Боржава. Основні метали, які тут зустрічаються - це золото, срібло, цинк та свинець. Проблеми з поліметалічним рудником почалися вже давно. Нині ТОВ "Закарпатполіметали" практично банкрут, працівникам майже рік не виплачується заробітна плата, роботи пов’язані з видобутком золота призупинені. Звісно, для району така ситуація неприємна, всі показники одразу псуються. Але ж з іншого боку всі добре усвідомлювали, що видобуток золота - це не забавка. І в першу чергу страждає через цю діяльність людини, яка заглиблюється у надра, наша екологія, а за нею погіршується і здоровя мешканців навколишніх сіл. Раніше йшлося тільки про Мужієво, де хворіють люди на онкологічні та легеневі захворювання значно частіше, ніж деінде. А тепер на черзі - Берегово і Квасово... Зберігається ризик виникнення аварій у випадках перевезення небезпечних вантажів на залізничних коліях, значна частина яких пролягає в гірській місцевості. Протягом 2009 року була зафіксована аварійна ситуація на станції очистки шахтних вод на підприємстві гірничо -видобувної галузі в районі м. Бая Борша (Румунія), яка склалася о 22.00 год. 15.04.09 року і призвела до забруднення р. Секу притоки р. Цісла. Відстань від місця аварії до українське — румунського кордону (Валя Вішелуй — Ділове) становила 72 км. За результатами гідрохімічних аналізів вміст металів в р. Тиса нижче впадіння р. Вішеу з 16 по 20 квітня поточного року перевищував фонові значення за вмістом цинку, заліза, міді від 2 до 4 разів. Станом на 21.04.09 р. у контрольних створах р. Тиса ( с. Ділове, смт. Солотвино, м. Тячів, с. Вілок, м. Чоп ) вміст металів у поверхневих водах відповідав фоновим концентраціям. Основні екологічні проблеми, які існують в області: - відсутність системи та інфраструктури збору та сортування твердих побутових відходів. - забруднення поверхневих водойм та підземного водоносного горизонту недостатньо очищеними та неочищеними стоками. - екологічно-безпечне зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація. - подальше поводження з завезеними та розміщеними на території області хімічними речовинами (сумішшю речовин "Премікс"). - збільшення негативного впливу на довкілля об’єктів виробничого призначення, а саме: золотовидобувного підприємства ТОВ “Закарпатполіметали” (с. Мужієво, Берегівського району). території колишнього ЗАТ „Великобичківський лісохімкомбінат”. Солотвинського солерудника Тячівського району Закарпатської області. - недостатня забезпеченність природозберігаючими засобами та технологіями для транспортування деревини в гірських умовах – повітряно-трелювальними установками та механізмами. - відсутність інфраструктури в частині будівництва лісовозних доріг відповідно до передбачених обсягів державної програми “Ліси України”. а.Чим дихають мешканці Закарпаття? Обсяги забруднюючих речовин, які надійшли у повітряний басейн Закарпатської області від стаціонарних джерел забруднення у 2010 році, становлять 17,6 тисяч тон (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 17,8% менше, порівняно з 2009 роком. Як повідомили Закарпаття онлайн в Головному управлінні статистики в Закарпатській області, з загальної кількості забруднюючих речовин 89,2% становлять викиди речовин, що належать до парникових газів, зокрема, метан та оксиди азоту. Крім того, 244,8 тисяч тон становлять обсяги викидів діоксиду вуглецю. / Небезпечний "Премікс" Сьогодні з Закарпаття в Польщу на знищення вивезуть першу партію небезпечної речовини під назвою «Премікс». Понад тисячу тонн цієї сировини таємно завезли на Закарпаття з Угорщини ще наприкінці 90-х. Речовину декларували як наповнювач для виробництва шин, згодом виявилося, що це надзвичайно токсична суміш. За фактом порушили кримінальну справу, проте сам «Премікс» як речовий доказ не дозволяли знищити. Місцеві жителі почали скаржитися на хвороби, і лише так справа зрушила з мертвої точки. П’ять років поспіль, з 1998 й по 2003, угорсько-українське підприємство «Озон» завозило на територію України речовину під назвою «Премікс». За два роки виявилося, що це – відходи нафтохімічної промисловості Угорщини. Найбільше кількість того «Преміксу» залишили на Закарпатті, в Берегівському районі, причому просто неба й неподалік від житлових будинків, і навіть на території хлібокомбінату. Український інститут екогігієни і токсикології ім. Л. Медведя дійшов висновків, що завезена з Угорщини суміш отруйна й навіть частково належить до першого, найвищого класу небезпеки. За цим фактом порушили кримінальну справу, з Держбюджету виділили кошти й завантажили «Премікс» у діжки та вагони, аби вивезти на утилізацію чи переробку. Але процес розслідування кримінальної справи затягнувся, відходи як речовий доказ вивозити заборонили, і зрештою за них навіть взялися мародери.: «Відкриті контейнери, а вітер розносить це все… 10 бочок уже вкрали, і десь хтось може вже навіть використовує їх для зберігання муки… Біда в тім, що це не охороняється!», –розповідає представник екологічної громадської організації Берегівщини Василь Шкляр. Місцеві жителі скаржаться на головний біль та кашель Поки Генпрокуратура, Міністерство охорони природи, Верховна рада й рятувальники думали, що з тим «преміксом» робити, на небезпечну речовину почали нарікати люди. Місцеві жителі скаржаться на частий головний біль і астматичний кашель.: «У нас усіх голова болить, у всіх погане самопочуття. Якщо вітер піднімається і в нашого боку дме, у нас одразу всі люди хворі», – каже жителька села Велика Бакта Берегівського району Марія Береш. Лише зараз, через 11 років після виникнення проблеми, «Премікс» із Закарпаття нарешті вирішили вивезти. На це уряд виділив понад 5 мільйонів гривень. Сьогодні з Закарпаття до Польщі вивезуть перші 200 тонн небезпечної речовини. У 2010 році роботи по перегрузці та вивезенню хімічної речовини “Премікс” на утилізацію необхідно продовжити. Затоплення шахти №9 та аварійного ствола шахти №8 ДП ,,Солотвинський солерудник” Мінагрополітики України у Тячівському районі Закарпатської області Солотвинське родовище кам’яної солі експлуатується понад двісті років у складних гідрогеологічних умовах, що привело до передчасного затоплення і виведення з ладу 7 раніше побудованих шахт. За даними геологорозвідки Солотвинське родовище солі знаходиться в дуже складних гідрогеологічних та інженерно-геологічних умовах, поступлення до соляного тіла підземних вод призводить до активізації карстових процесів. Підпорядкований Мінагрополітики України ДП ,,Солотвинський солерудник” є гірничо видобувним підприємством. Видобуток кам’яної солі проводився з 1975 р. до 17.02.2007 р. підземним методом на шахтах № 8 і № 9. Припинення виробничої діяльності призвело до різкого погіршення ситуації внаслідок неконтрольованих гідрологічних процесів і утворення карстів у межах гірничого відводу. У гірничих виробках шахти № 9 крім того, розміщено алергологічну лікарню Міністерства охорони здоров’я України, у шахті №8 - обласну алергологічну лікарню. З метою захисту гірничих виробок від підземних та поверхневих вод на родовищі збудовано дренажну систему загальною протяжністю 11,0 км, частина якої на сьогоднішній день не працює. Внаслідок такої ситуації скид шахтних вод у р. Тиса щорічно збільшується і становить 2-3 млн. м. куб. в рік, з яких біля 300 тис.м. куб. в рік становлять розсоли з концентрацією солі до 300 грам на літр. Наказом Мінагрополітики від 17.12.09 № 90 про затвердження проекту “Консервація шахти № 9 ДП “Солотвинським солерудник” передбачалось проведення комплексних будівельно-монтажних робіт по консервації шахти № 9 із засипкою карстових провалів на шахтному полі та заходи по підтримці шахти № 8 в експлуатаційному стані для лікування хворих в алергологічній лікарні. Однак ці заходи не виконано. Не вирішення Мінагрополітики України ситуації за наслідками діяльності солерудника може призвести до втрати родовища та непередбачених соціально-економічних наслідків як для селища так і в цілому для регіону. За даними МНС у зоні можливих просідань та деформації поверхні землі розташовано 292 будинки, у яких проживає 1253 мешканці. У зоні карстонебезпечних процесів знаходяться дві загальноосвітні школи, міська лікарня, Солотвинський водоканал, лінія електромереж, частина мережі централізованого водопостачання та водовідведення, підстанція “Солотвино”, частина відвідного газопроводу високого тиску до смт. Солотвино, ділянка автомобільної дороги державного значення Мукачево-Рогатин та ділянки автомобільних доріг комунальної власності. Вирішення зазначених проблем потребує багатомільйонних капвкладень і на місцевому рівні не вирішиться. Не зважаючи на рішення 17-ї сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 12.06.2008 № 601 про клопотання перед Кабінетом Міністрів України визнання на Солотвинському родовищі надзвичайної ситуації державного рівня, додатком 2 протоколу засідань Експертної комісії МНС від 10.03.2009 № 67 аварійну ситуацію на території шахтного поля ДП “Солотвинський солерудник” і за його межами класифіковано як надзвичайну ситуацію місцевого рівня. Лист облдержадміністрації від 14.07.2009 № 2668/06-03 до Експертної комісії МНС про визначення аварійної ситуації на солеруднику як надзвичайної ситуації державного рівня на сьогодні також не враховано. Про складну ситуацію, викликану збільшенням притоку ґрунтових та поверхневих вод у соляний масив та зокрема, про затоплення гірничої виробки шахти № 9 внаслідок надходження підземних вод, активізацію утворення карстових порожнин і утворення провалів земної поверхні у межах гірничого відводу держуправління неодноразово надавало інформації з пропозиціями до обласної комісії з надзвичайних ситуацій та до Мінприроди України. Враховуючи наведене а також те, що впродовж останніх років Мінагрополітики України, у підпорядкуванні якого знаходиться ДП “Солотвинський солерудник”, не вирішено ситуацію за наслідками його виробничої діяльності, з метою невідкладного врегулювання соціально-економічної та екологічної ситуації за наслідками діяльності ДП “Солотвинський солерудник” на Солотвинському родовищі кам’яної солі держуправління просить Мінприроди України ініціювати розгляд питання на рівні Кабінету Міністрів України. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Безпечне функціонування техногенно та екологічно-небезпечних об'єктів знаходиться на постійному контролі держуправління ОНПС в Закарпатській області. Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації щоквартально розглядається стан функціонування таких об'єктів з внесенням конкретних пропозицій і розробкою першочергових заходів безпеки по їх діяльності. Таблиця 9.2.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів Назва об'єкту Власник Місце знаходження Адреса
1 2 3 4 5
Компресорна станція “Хуст”, газопроводи, обладнання, склад ПММ, Хустське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Хустський р-н , с. Іза 90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9
Компресорна станція “Воловець”, газопроводи, обладнання, склад ПММ Хустське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Воловецький р-н, смт Воловець 90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9
Компресорна станція “Хуст”, АГНКС Хустське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Хустський р-н , с. Іза 90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9
Компресорна станція “Ужгород”, газопроводи, обладнання, склад ПММ, склад балонів з пропан бутаном, склад балонів з киснем Закарпатське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" Ужгородський р-н , с. Часловці 88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"
Компресорна станція “Росош”, газопроводи, обладнання Закарпатське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" Свалявський р-н, с. Росош 88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"
Площадка ЛЕС, ГРС “Свалява” Закарпатське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" Свалявський р-н, м. Свалява 88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"
АЗС, резервуари котельні ЛВДС “Дубриничі”, Закарпатська дільниця нафтопродуктопроводу Лінійна виробнича диспетчерська станція (ЛВДС) “Дубриничі Дочірнього підприємства “ПрикарпатЗахідтранс” Перечинський р-н, с. Дубриничі Закарпатська обл. Перечинський р-н с. Дубриничі, вул. Центральна, 176
АЗС РБУ ЛВДС “Дубриничі”, Закарпатська дільниця нафтопродуктопроводу Лінійна виробнича диспетчерська станція (ЛВДС) “Дубриничі Дочірнього підприємства “ПрикарпатЗахідтранс” Перечинський р-н, Дубриничі Закарпатська обл. Перечинський р-н с. Дубриничі, вул. Центральна, 176
Площадка 2/1 об’єкт 243 Закарпатська дільниця нафтопродуктопроводу Лінійна виробнича диспетчерська станція (ЛВДС) “Дубриничі” Дочірнього підприємства “ПрикарпатЗахідтранс” Свалявський р-н, с. Росош Закарпатська обл. Перечинський р-н с. Дубриничі, вул. Центральна, 176
Ділянка лінійної частини траси магістрального етиленопроводу “Калуш-Західний кордон” км 39-53 (технологічний блок № 3) Управління магістральних продуктопроводів ТзОВ “Карпатнафтохім” ЗАТ “Лукор” Іршавський р-н, 77305, м. Калуш Івано–Франківська область, вул. Промислова, б/н
АЗС, Закарпатська дільниця нафтопроводу “ДРУЖБА” філія “Магістральні нафтопроводи “ДРУЖБА” ВАТ “Укртранснафта” Мукачівський р-н, с. Кольчино 79000, м. Львів вул. Липинського, 12
Напоро-понижуюча станція “Солочин” ЛВДС “Сколе” Закарпатська дільниця нафтопроводу “ДРУЖБА” філія “Магістральні нафтопроводи “ДРУЖБА” ВАТ “Укртранснафта” Свалявського р-ну, с. Солочин 79000, м. Львів вул. Липинського, 12
Нафтобаза, АЗС Закарпатське обласне КП “Міжнародний аеропорт Ужгород ” Ужгородський р-н, м. Ужгород Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька , 145
Нафтобаза, резервуарний парк Дочірнє підприємство "Ужгороднафтопродукт" ВАТ "Концерн Галнафтогаз" Ужгородський р-н, м. Ужгород Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Лавріщева, 61
АГНС № 21 „Ужгород ” РВУ „Львівавтогаз” Ужгородський р-н, м. Ужгород Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Краснодонців, 25
Газонаповнювальна станція Філія № 3 “Ужгородська” ТОВ “НК “Альфа-нафта” Ужгородський р-н, м. Ужгород Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, 9
Автогазозаправочний пункт стаціонарного типу ТОВ “ Автогаз “ Ужгородський р-н, м. Ужгород Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Радищева, 1 “а”
АГНКС №1 ТОВ “Енергоресурси” Ужгородський р-н, с. Баранинці Ужгородський район с. Баранинці, вул. Об'їзна, 9
Русько-Комарівське газове родовище СД ЗАТ «Тисагаз» ЗАТ «Концерн Надра» Ужгородський р-н, с. Руські Комарівці Ужгородський район, с. Руські Комарівці
Нафтобаза ПП „Закарпатський нафтовий холдинг” Мукачівський р-н, м. Мукачево м. Мукачево, вул. Крилова, 98 Г
Нафтобаза ВАТ “Закарпатнафтопродукт - Мукачево” Мукачівський р-н, м. Мукачево м. Мукачево, вул. Берегівська – об'їзна, 11
Нафтобаза, резервуарний парк, зливо-наливні естакади ЗАТ „Корпорація „Західна нафтова група Карпати” Мукачівський р-н, с. Шенборн, Мукачівський р-н с. Шенборн, вул. Мукачівська, 15
Станція перевантаження зріджених вуглеводних газів пропан-бутан Виробниче підприємство „Надєжда” Мукачівський р-н, с. Горонда Мукачівський р-н, с. Горонда
Станції перевантаження небезпечних речовин та продуктів нафтохімії Підприємство з іноземними інвестиціями “Петро-Карбо-Хем-Мукачево” Мукачівський р-н, с. Павшино Мукачівський р-н с. Павшино, вул. Лісна, 21,
Склад ПММ в/ч 3942 Мукачівський р-н, с. Баркасово Мукачівський р-н, с. Баркасово
Склад ПММ ТзОВ виробничо-комерційна фірма „Вектор” Берегівський р-н, м. Берегово м. Берегово, вул. Сільвая, 4
Автогазозаправочний пункт стаціонарного типу №8 ТзОВ “ НК Альфа – нафта” Берегівський р-н, с. Косонь Закарпатська область, Берегівський район, с. Косонь, вул. Бочкая, 112
АЗС склад нафтопродуктів ТОВ „Грант ОІЛ ДК” Берегівський р-н, с. Астей
Пункт переливу з залізничних цистерн з російських в європейські зріджених вуглеводних газів ТОВ “Карпати Газ Транс” Львівської залізниці Берегівський р-н, с. Батьово вул. Шімон Менгерт, 31
Нафтобаза ДП “Мавекс-Верховина” Берегівський р-н, с. Мужиєво Берегівський р-н, с. Мужиєво, вул. Леніна, 272
Об’єднані склади ракетно-артилерійського озброєння в/ч А-1556 Міністерства оборони України Берегівський р-н, с. Гать . м. Мукачево, вул. Севастопольська, 4
Постійний поверхневий розхідний склад вибухових матеріалів, сховище №1, сховище №2 ТзОВ “Закарпатполіметали” Берегівський р-н, с. Мужієво Закарпатська область, Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Чіпі, 2
Склад вибухових матеріалів ст. Щербин Львівської залізниці В.Березнянський р-н, с. Волосянка с. Волосянка ст. Щербин
Газонаповнювальна станція ТОВ “Автогаз” В.Березнянський р-н, с. М.Березний Ужгород, вул. Радищева, 1а
Закарпаття у полімерних відходах Вихід є? Полімерні відходи захаращують Ужгород та область. Ця проблема загострюється з кожним днем. В Ужгороді фактично не організоване збирання таких відходів навіть у окремі спеціальні контейнери. А що вже казати про селища та села. У деяких населених пунктах нашої області частину полімерних відходів усе ж таки збирають, пакують та вивозять на утилізацію. Втім це лише частина купи відходів, що утворюється щодня. Нюанс ще у тому, що ніхто вже не уявляє жодної сфери діяльності й побуту без пластмасових, полімерних та синтетичних виробів у вигляді тари різного призначення, штучних тканин, плівок, водопровідних, каналізаційних та опалювальних труб, іграшок, посуду, допоміжних засобів для гігієнічних та санітарних потреб, одноразових шприців, систем для переливання інфузійних розчинів, побутових приладів та багатьох інших товарів та продукції. Полімерна продукція також має свій вік. І це при тому, що серед полімерних виробів є одноразові, а є й такі, що служать протягом багатьох років. Деякі вироби вже після одного використання перетворюються на відходи (одноразові шприци та системи переливання, одноразовий посуд), інші — з часом, який для кожного виробу інший. Із кожним роком загострюється проблема твердих побутових відходів, яку складають полімерні вироби, матеріали, що закінчили свій вік за призначенням, використовувалися у вигляді тари та упаковки для харчових і промислових товарів. Розрахунки обсягів таких відходів, що утворюються в населених пунктах, відсутні. Якщо виробничі полімерні відходи збираються, пакуються та відправляються на переробку, то проблема полімерних відходів у побуті так і залишається невирішеною. Спільне збирання полімерних відходів разом з іншими побутовими значно збільшує обсяги останніх. Вивезення їх на сміттезвалища, полігони твердих побутових відходів скорочує терміни експлуатації таких об’єктів. Річ у тім, що подібні високомолекулярні матеріали дуже повільно розкладаються і можуть довго перебувати у ґрунті без змін. ПОЛІМЕРНІ ВІДХОДИ ДОВГО НЕ РОЗКЛАДАЮТЬСЯ І ПЛАВАЮТЬ НАШИМИ РІЧКАМИ Значна частина використаних ПЕТ-пляшок, поліетиленової плівки, пакетів, одноразового посуду під час дощів, повеней потрапляє у річки, що призводить до захаращення берегів, забруднення річок як малих, так і великих — Тиси та Дунаю, а також Чорного моря. Спалювання відходів призводить до утворення токсичних газів, що навіть у малих концентраціях негативно впливають на стан здоров’я людей, особливо дітей та хворих. Показником безпеки полімерних виробів уже на стадії їхньої розробки є визначення вмісту хімічних речовин у продуктах горіння, бо саме вони стають причиною загибелі людей при пожежах. Проблема полімерних відходів загострюється з кожним днем. З метою створення умов для організації збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, а також задля зменшення негативного впливу відходів на довкілля ще у 2001 р. Кабінетом Міністрів України було ухвалено Постанову № 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини», якою передбачалося створення пунктів приймання від населення різних відходів за плату, де пластмаса повинна прийматися залежно від її попереднього використання по 0,85 грн. або 0,42 грн. за кілограм. Складну ситуацію з твердими побутовими відходами взагалі та полімерними зокрема треба вирішувати хоча би на рівні Закарпатської облдержадміністрації, варто розглянути питання поводження з полімерними відходами (у тому числі побутовими) та запропонувати шляхи їх вирішення. З чогось треба починати, зволікання може ще більше зашкодити і людині, і навколишньому середовищу через недбале ставлення до таких відходів. І ЩО РОБИТИ? ЗВОЛІКАННЯ МОЖЕ ЗАШКОДИТИ НАМ УСІМ. І МИ — ПОЗАДУ ЄВРОПИ Населені пункти, в першу чергу міста, районні центри, повинні мати «Схеми санітарного очищення та прибирання», погоджені та затверджені в установленому порядку. До таких схем мають бути включені ключові заходи, спрямовані на вирішення проблеми по¬лімерних побутових відходів: — окремий збір полімерних відходів шляхом встановлення спеціальних контейнерів, пунктів приймання використаної тари; — впровадження системи початкової переробки полімерних побутових відходів шляхом зменшення їх обсягів (різання, пресування, пакування); — впровадження методів утилізації попередньо підготовлених полімерних побутових відходів або вивезення їх на переробку. Ми довго впроваджували в наше життя полімерні матеріали та вироби з них. Розвинуті країни світу вже намагаються виключити чимало штучно створених матеріалів зі свого життя і в першу чергу таких, що контактують із харчовими продуктами, питною водою, різними напоями. Ми знову позаду і будемо ще довго перебувати в такому стані, якщо не зможемо створити надійну систему поводження з відходами, на які перетворюються ще вчора корисні полімерні, синтетичні та пластмасові вироби. Флора і фауна Закарпаття. Всі, хто хоч раз побував на Закарпатті, визнають, що мало де в Європі знайдеться такий край, який би порівнявся із ним по кількості і якості озеленення території. На Закарпаттi близько 2.000 видiв вищих рослин, з них, на жаль, 44 види на межі вимирання. Власне, ліси краю займають площу близько до 500.000 га (це складає 45% території Закарпаття). Серед лісових порід найбільш представлені такі: буковi 58%, смерекові 31%, дубовi 7%, є також березовi, модриновi, вiльховi, грабовi, тисовi, сосновi, ясеновi, кленовi. Здебільшого вони ростуть у горах на бурих гiрсько-лiсових та гiрських лучно-буроземних грунтах, які на низовинах змінються дерново-опiдзоленими та буроземно-пiдзолистими. На Закарпатті є також чимало історичних парків-памяток. Зокрема вони розташовані у таких місцевостях, як: В. Березний — парк ХIХ ст., Ужгород — парк Лаудона, парк Підзамковий, Мукачево — парк із 140 екзотичних дерев i кущiв, Виноградово — парк Перенi, Карпати — парк Шенборнiв, Буштино — парк XVIII ст., Невицьке — парк Вагнера (замок), В.Лази — парк Плотені, Чертеж — парк 1848 р. Беззаперечно, впорядковані парки Закарпаття існували і в середні віки, а їх виникнення пов'язане з такими феодалами, як Перені, Шенборни, Довгаї, Другети, що сприяли появі парків, завозячи з усіх куточків світу різні екзотичні, для нашого краю, рослини. Про це свідчить той факт, що в 1701 році навколо замку в місті Ужгород існувало 5 парків: Квітковий, Звіриний, Луговий, Журавлиний і Голубиний. У Міжгірї, Іршаві, Стужиці, Плав’ї до сьогодні ростуть вікові дуби, а в Ужгороді 500-літній платан та 300-літній ясен. Поряд із місцевими породами наш край прикрашає і численна екзотична флора. На сьогодні на Закарпатті нараховується понад 300 видів екзотичних рослин. З ранньої весни до пізньої осені цвітіння одних рослин змінюється іншими. Здається, що Карпати розчиняються у квітучих деревах та кущах. Це такі оригінальні рослини, як кущі форзицій золотистої та зеленуватої, ніжно-рожеві квіти японської айви та рожеві — яблуні Недзвецького, криваво-червоні квіти яблуні флоридської та білі — яблуні китайської, бутони рожевих квітів сакури японської, біляві та червонуваті квітучі пагони каштанів. А ще кипарисовики, гімалайські сосни, дугласії, самшит вічнозелений, скумпія звичайна ("парикове дерево"), катальпа бузколиста ("сигарне дерево"), павлонія пухнаста ("адамове дерево"). Розповідаючи про екзотичні рослини Закарпаття, слід згадати про дерево з далекого Китаю — магнолію ("огіркове дерево"). У нашому краї їх росте кілька видів: рожева магнолія Суланжа, біла магнолія Кобус та фіолетова магнолія Ленне. Наукою до речі, доведено, що квітка магнолії має всередині температуру більшу від температури навколишнього повітря. Спробуйте переконатися у цьому самі, приклавши до квітки магнолії руку. "ЧЕРВОНА КНИГА" ФЛОРИ ЗАКАРПАТТЯ: 1. Астра альпiйська 2. Баранець звичайний 3. Бiлоцвiт весняний 4. Бiлоцвiт лiтнiй 5. Бiлотка альпiйська (едельвейс) 6. Еритренiй собачий зуб 7. Марсилiя чотирилиста 8. Нарцис вузьколистий 9. Пiдснiжний звичайний 10. Пiзньоцвiт звичайний осiннiй 11. Рябчик великий 12. Сосна кедрова 13. Тирлич вирiзаний 14. Тирлич жовтий 15. Тис ягiдний 16. Товстянка альпiйська 17. Шафран банатський 18. Шафран Гейфеля 19. Ясен білий 20. Модрина польська 21. Дзвоники карпатські 22. Родіола рожева 23. Бузок угорський 24. Ширянка альпійська 25. Перестріч Гербіха 26. Грушанка карпатська 27. Соссюрея Порціуса 28. Верба Китайбеля 29. Виток карпатський 30. Живокіст серцевидний 31. Молочай карпатський 32. Смородина карпатська 33. Ломикамінь карпатський 34. Фіалка дакійська 35. Льон гірський 36. Волошка марамороська 37. Будяк двоколірний 38. Тирлич роздільний 39. Фітеума Вагнера 40. Волошка Кочі 4 1. Деревій Шура 42. Жовтозілля карпатське 43. Королиця довголиста 44. Сугайник карпатський 45. Смілка сумнівна 46. Осот Вальдштейна 47. Костриця карпатська 48. Чебрець гарний 49. Вечорниці білі 50. Фітеума чотиричленна 51. Щавель карпатський 52. Гвоздика скупчена 53. Аконіт маленький 54. Аконіт Гостів 55. Аконіт Жакена 56. Жеруха Опіца 57. Борідник Прейса 58. Жовтяниця альпійська 59. Тація карпатська 60. Борщівник карпатський 61. Рододендрон карпатський 62. Первоцвіт полонинський 63. Суверція крапчаста 64. Підмареник закарпатський 65. Медунка Філерського 66. Вероніка Баумгартена 67. Перестрічник скельний За своїм багатством не відстає від рослинного різномаїття і тваринний світ нашого краю. Тут проживає: 80 видiв ссавцiв, 280 птахiв, 10 плазунiв, 16 земноводних, 60 риб, 100 молюскiв. У Карпатах водиться три чверті усіх ссавців України. Особливо поширені на Закарпатті: кріт, лисиця, вовк, єнотовидний собака, бурий ведмідь, борсук, куниця, ласка, горностай, тхір, видра, лісовий кіт, рись, заєць, білка, ондатра, дикий кабан, козуля, карпатський олень. Серед птахів Закарпаття слід назвати глухаря, тетерева, рябчика, фазана, сіру куріпку, перепела, горлицю, голуба, лиску, деркача, чайку, вальдшнепа, дятла, сову, лелеку, дрозда. У нас живуть такі водоплавні птахи: чомга, лебідь, дика гуска, крижень, казарка, дика качка, чирок, чапля, бугай. З плазунів поширені степова черепаха, ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна (єдина отруйна змія Карпат), саламандра, мідянка. У річках Закарпаття водиться майже половина усіх прісноводних риб України: форель струмкова, лосось дунайський, харiус, андруга, малий чоп, умбра, бабець, гірчак, пiдуст, мiнога угорська, марена, головень, сом, щука, лин, йорж, плiтка, карась. «ЧЕРВОНА КНИГА» ФАУНИ ЗАКАРПАТТЯ Ссавці: 1. Альпiйська бурозубка 2. Мала кутора 3. Великий пiдковонiс 4. Малий пiдковонiс 5.Нiчниця Бехштейна 6. Нiчниця Iконнiкова 7. Нiчниця Наттерера 8. Триколiрна нiчниця 9.Широковух звичайний 10. Вечiрниця мала 11. Лiсовий кiт 12. Зубр 13. Снiгова полiвка 14. Довгокрил звичайний 15. Татранська нориця 16. Видра 17. Норка європейська 18. Горностай Птахи: 1. Чорний лелека 2. Змiєїд 3. Беркут 4. Орел-карлик 5. Рудий шулiка 6. Скопа 7. Сокiл-сапсан 8. Пугач 9. Сичик-горобець 10. Волохатий сич 11. Альпiйська завирушка 12. Глухар 13.Камяний дрізд 14. Довгохвоста сова Плазуни: 1. Лiсовий полоз Земноводнi: 1. Прудка жаба 2. Карпатський тритон 3. Альпiйський тритон 4. Саламандра плямиста Комахи: 1. Вусач альпійський 2. Аполлон 3. Прозерпіна 4. Мертва голова 5. Сатурнія мала 6. Жалібниця ЗАПОВІДНІ МІСЦЯ ЗАКАРПАТТЯ Найвідомішим резерватом, де охороняється багато видів тварин і рослин є Карпатський заповiдник, що утворений 1968 року і поділяється на: 1) Хустський масив "Долина нарцисiв", 2) Чорногiрський масив "Говерла", 3) Широколужанський масив "Угля", 4) Угольський масив. Не менш відомими є нацiональні природні парки – Синевир та Ужанська долина, а також біосферний міжнародний заповідник «Східні Карпати-Стужиця». Крім того, у краї функціонують форелеве господарство «Ждимир» та ферма плямистих оленiв «Іза». В областi насьогодні нараховується 415 об'єктiв природних заповiдникiв та 494 резервати живої i неживої природи. Серед таких резерватів відомі: I. БIОСФЕРНИЙ: Стужиця (буковi, ялицевi пралiси). II. БОТАНIЧНI: В. Березний — парк XIX ст. (ясен бiлоцвiтний), Чорна Гора (липа срiбляста), Гладинський (модрина польська), Кедринський (кедрова сосна, смерековi пралiси), Туря Ремети (дугласія). III. ГIДРОЛОГIЧНI: Апшинецький, Шипот, Ворочівські та Липовецькі скелі, Негровецький, Болото Чорнi Багна. IV. ГЕОЛОГIЧНI: каолінова шахта "Кухля", печера "Княгиня", Зачарована Долина. V. ЗООЛОГIЧНI: Соколовi Скелi (птахи), Гать (мурахи), Атак (черепахи). VI.ЛАНДШАФТНI (КОМПЛЕКСНI): Гора Високий Камiнь, Кам'янка (гiрсько-сосновi хащi). VII. ЛIСОВI: Бiлий Потiк (яворовi, ясиновi, iльмовi бучини). Висновок Отже, не зважаючи на відносну чистоту Закарпатської області та сприятливий екологічний стан території краю, існують ряд проблем, які повязані із забезпеченнямекологічної безпеки території області. До вирішення цих проблем повинні залучатися нетільки органи державної влади в сфері охорони природи і довкілля людини, але ігромадські організації, заклади освіти, які повинні пропагувати екологічні цінності. Все цедозволить підвищити рівень екологічної культури населення краю, в тому числі посадовців, які несуть відповідальність за дотримання природоохоронного законодавства. Бережіть свій рідний край. Література: 1. Багнюк B., Поліщук B. Глобальне потепління клімату // Надзвичайна ситуація.- 1998.- № 9.- C. 56-57. 2. Багнюк B. М, Цивінський Г. B. Екологічні наслідки широкомасштабного зрошення // Вісн. HAН України.- 2000.-№ l. - C. 52-56. 3. Гаврусевич A., Олійник B. Карпатські ліси - регулятори повеней // Український ліс - 1994.- № 2.- C. 26-27. 3. Дідух Я. П. Екологічна ситуація в Закарпатті // Жива Україна.- 1999. - № 1-2. 4. Косманин A. B. Гидрологическая и почвозащитная роль арчевых лесов и редколесий северного склона Алайского хребта // Гидрологические исследования в горных лесах СССР.-Фрунзе, 1985. - C. 120-131. 6. Листопад O. Начсрки до портрету українського лісу. - K., 2001.- 100 с. 7. Поліщук B. В., Шепа B. B. Історична біогеографія Дунаю.-K.: Бруклін-Київ ЛТД.- 1998.- 508 c. 8. Стойко C. M. Причини катастрофічних паводків у Закарпатті та система екологічних профілактичних заходів їх попередження // Укр. ботан. журн- 2000.- T. 57.- № 1.-C. 11-20. 9. Чертов O. Г. Динамнка здафической среды аридной зоны // Листопадные кесрофильные леса, редколесья и кустарни-ки. - СПб, 1995. - C. 8-15. 10. Чубатий O. B. Захисна роль карпатських лісів.- Ужгород, 1969.- 134 с.
