5. Оборотні відомості до синтетичних рахунків
Синтетичні рахунки – це рахунки, які дають узагальнену інформацію про економічно-однорідним групам засобів, джерелам їх утворення та господарським процесам. В них відображають узагальнені, тобто синтетичні відомості про господарські засоби, джерела їх утворення і процеси в грошовому виразі.
Облік, який здійснюється на синтетичних рахунках називається синтетичним обліком. Існує ще аналітичні рахунки та аналітичний облік. Вони забезпечують потреби бухгалтерського обліку і управління. Відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку свідчить про відсутність помилок, підвищує достовірність обліку.
В практиці обліку застосовують субрахунки – проміжні, другого порядку рахунки між синтетичним і аналітичним обліком. Вони використовуються для тих синтетичних рахунків, на яких обліковують об’єкти широкою номенклатурою.
Відображення господарських операцій на синтетичних рахунках являє собою оперативний бухгалтерських облік. В кінці місяця по кожному синтетичному рахунку обчислюються обороти, виводяться кінцеві залишки, а потім дані всі синтетичних рахунків узагальнюються за місяць в оборотній відомості за рахунками синтетичного обліку.
Якщо вірно записані початкові залишки за рахунками рознесені господарські операції, підраховані обороти і виведені кінцеві залишки, то в оборотній відомості має бути 3 рівності:
1) підсумки залишків на початок місця по дебету і кредиту;
2) підсумки оборотів за місць по дебету і кредиту;
3) підсумки залишків на кінець місяця по дебету і кредиту.
Такі рівності зумовлені застосуванням балансу і подвійного запису. Наявність цих рівностей заключає контрольне значення оборотної відомості. Така оборотна відомість називається простою або сальдовою. З більш ефективною в цьому відношенні є шахова оборотна відомість, в якій обороти по кожному рахунку наводяться не тільки в цілому, але і деталізуються з вказанням кореспонденції рахунків. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує який рахунок дебетується, а який кредитується. Це в порівнянні з простою оборотною відомістю дає більш детальну картину з між господарських засобів і процесів, що проходять, дозволяє більш ефективно здійснювати контроль за правильністю записів на рахунках.
Звірка даних аналітичного і синтетичного обліку забезпечує правильність і достовірність його.
7. Подвійний запис, його суть і значення
Кожна господарська операція визиває подвійну зміну господарських
засобів і джерел їх утворення. Подвійна зміна засобів і джерел 2 об'єктів обмінюється в результаті господарської операції викликаючи також подвійне відображення операцій на рахунку. При цьому, кожна господарська операція записується на 2 або більше рахунках. В цьому заклечається суть подвійного запису.
Взаємозв'язок між рахунками в результаті відображення господарської операції називається кореспонденцією рахунків. Відображення господарської операції та її суми на рахунку з вказанням, які рахунки дебетуються, а які кредитуються називається бухгалтерською проводкою.
Для того, щоб скласти бухгалтерську проводку необхідно послідовно вияснити такі питання:
1) економічний зміст господарської операції;
2) які рахунки кореспондуються;
3) характеристику рахунків (актив, пасив);
4) яка буде бухгалтерська проводка.
Приклад: В касу з розрахункового рахунку надійшли гроші, в розмірі 5000 грн. для виплати заробітної плати. 1) в результаті цієї операції сума грошей на розрахунковому рахунку зменшилась, а в касі – збільшилась; 2) кореспондується рахунок каси та розрахункового рахунку; 3) рахунки активні; 4) кореспонденція рахунків Дт 301 – Кт 311 - ?5000 грн.
Подвійний запис по даній операції відображається:
У зв’язку з таким подвійним відображенням, суми господарських операцій є можливість проконтролювати відображення господарських операцій, оскільки кожна сума записується один раз по дебеторському рахунку і один раз по кредиторському іншого рахунку, то сума оборотів по дебету всіх рахунків повинна дорівнювати сумі оборотів по кредиту всіх рахунків. В цьому заклечається контрольне значення подвійного запису.
Якщо в бухгалтерські проводці відображається більше ніж 3 рахунки, то вони називаються складними, при цьому один рахунок дебетується, а кілька – кредитується і навпаки.
Приклад: Заборговано постачальникам на 5000 грн. і за рахунок короткострокового кредиту на 2000 грн.
7000 – 631 (П) -
кредиторська 5000 (розрахунковий рахунок) – 311 (А) -
заборгованість 2000 (кредиторська заборгованість перед банком) – 601 (П)+
8. Поняття про рахунки, їх призначення і будова
В бухгалтерському обліку для кожної групи засобів і джерел їх утворення
відкривають рахунки. Він являється: 1) засобом групування господарських засобів і джерел; 2) способом обліку їх по групам; 3) засобом контролю за наявністю засобів і джерел їх утворення і їх рухомими змінами.
Схематично, бухгалтерський рахунок має вигляд таблиці:
Дт (назва рахунку) Кт

В залежності від обліку засобів і джерел їх утворення, рахунки поділяють на: активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку наявних господарських засобів і відкриваються для статті балансу, які знаходяться в активі. Пасивні рахунки використовуються для обліку джерел утворення господарських засобів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в пасиві.
При відкритті рахунку на основі статей балансу записуються початкові залишки або сальдо.
В активному рахунку, сальдо записується по дебету, в пасиві – по кредиту.
В активному рахунку, збільшення засобів відображають по дебету, а зменшення – по кредиту. В пасивних рахунках – навпаки.
Сума змін за певний період часу по дебету або кредиту називається оборотом.
Розрізняють дебетові і кредитові обороти.
Після визначення оборотності виводять залишок на кінець періоду (кінцеве сальдо), який вираховується:
Береться початковий залишок + оборот по тій стороні рахунку, де знаходиться початковий залишок – оборот, вирахуваний на протилежній стороні рахунку.
Порядок записів по рахунку:
1) рахунок відкривають на початок року;
2) на протязі року рахунок відкривають по мірі необхідності;
3) на початок звітного періоду по рахунку за даними балансу записуються початкові залишки;
4) на протязі місця на рахунку відображаються господарські операції;
5) по закінченні звітного періоду, а також місця, підраховують обороти і виводиться кінцевий залишок.
Кінцевий залишок на рахунку складає баланс.
9. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку
Снтетичні рахунки – це рахунки, які дають узагальнену інформацію про економічно-однорідним групам засобів, джерелам їх утворення та господарським процесам. В них відображають узагальнені, тобто синтетичні відомості про господарські засоби, джерела їх утворення і процеси, причому тільки в грошовому виразі.
Облік, який здійснюється на синтетичних рахунках називається синтетичним обліком. Такий узагальнений облік недостатній для ефективного управління підприємством, особливо для оперативного виробництва. Для цього відкривають аналітичні рахунки, які деталізують синтетичні і за допомогою яких ведеться аналітичний облік.
Аналітичні рахунки ведуться в грошовому і натуральному вимірниках.
Аналітичні рахунки – рахунки, які деталізують, конкретизують синтетичні рахунки і на яких відображають окремі, конкретні види засобів, джерела їх утворення і господарські процеси.
Але лише сумісний і аналітичний облік забезпечує потреби бухгалтерського обліку і управління. Відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку свідчить про відсутність помилок, підвищує достовірність обліку.
В практиці обліку застосовують субрахунки – проміжні, другого порядку рахунки між синтетичним і аналітичним обліком.
Вони використовуються для тих синтетичних рахунків, на яких обліковують об’єкти широкою номенклатурою і дозволяють отримувати основні підсумки по окремим групам засобів, джерелом їх утворення і процесів або збирати різні за призначенням виробничі запаси в однорідні групи для цілей нормування і контролю за ними.
(синтетичний рахунок) (субрахунок) цукор
20 201 мука
виробничі запаси сировина і матеріали сода
….
11. Оборотні відомості до аналітичних рахунків
Відображення господарських операцій на синтетичному і аналітичному рахунках являє собою оперативний бухгалтерських облік.
Аналітичні рахунки – рахунки, які деталізують, конкретизують синтетичні рахунки і на яких відображають окремі, конкретні види засобів, джерела їх утворення і господарські процеси і за допомогою яких ведеться аналітичний облік. Аналітичні рахунки ведуться в грошовому і натуральному вимірниках.
Для управління підприємством необхідно мати узагальнені дані про наявність і рух окремих видів господарських засобів по кожному синтетичному рахунку. Для цього складається оборотна відомість за аналітичним рахунком до певного синтетичного рахунку. Оскільки облік в одних аналітичних рахунках ведеться в грошовому виразі, а в іншому в натуральному і грошовому, то за цією ознакою розрізняють 2 види оборотних відомостей за аналітичними рахунками: