Знання правил надання першої медичної допомоги при різних обставинах необхідні всім. Від цього нерідко залежить життя людини.
Нещасні випадки нерідко виникають в таких умовах, коли немає можливості швидко викликати „Швидку допомогу”. В таких умовах дуже важно надати потерпілому першу медичну допомогу. Вона повинна проводитися до приїзду лікаря, або до того, як потерпілий буде доставлений в лікарню.
Нещасні випадки можуть виникати в будь-який час і з будь-якою людиною. У зв’язку з цим кожна людина повинна вміти правильно надати першу медичну допомогу потерпілому, тим більше, що від правильно і своєчасно наданої допомоги нерідко залежить життя потерпілого.
Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження і утоплення.
У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судорог. Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, хвора або поранена, а також людина, яка опинилась в холодній воді або випадково впала у воду. Якщо не допомогти цій людині, вона може загинути. При утопленні необхідно як найшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючого приходиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку і інш. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. Слід пам’ятати, що для потопаючого характерні судорожні, некоординовані і не завжди усвідомлені рухи. Тому невміла спроба витягти його з води може поставити під загрозу життя рятівника.
До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не басив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду і, схопивши його за волосся або попід пахви, перевернути обличчям угору так, щоб воно весь час було над водою. В такому положенні потерпілого слід якнайшвидше доставити на берег, швидко і обережно звільнити від тісного одягу. Після цього покласти його собі на зігнуту в коліні ногу обличчям униз так, щоб його голова була нижче від тулуба.
Пальцем, обгорнути хустинкою, звільнити рот потерпілого від мулу, піску, водоростей тощо. Енергійно надавлювати на тулуб, щоб витекла вода з дихальних шляхів і шлунка.
Потім потерпілого перевернути на спину, покласти горизонтально, швидко й енергійно розтерти усе тіло сухим одягом, по можливості зігріваючи його.
Якщо відсутні дихання і серцева діяльність, слід вдатися до штучного дихання і непрямого масажу серця з дотриманням таких правил.
Потерпілого кладуть на спину так, щоб його голова була відкинута назад, підборіддя повинно бути на одному рівні з шиєю. Перш ніж розпочати штучне дихання, треба переконатися в прохідності верхніх дихальних шляхів. Якщо голова відкинута назад, рот мимоволі відкривається.
Щоб зробити штучне дихання, потрібно стати з будь-якого боку від потерпілого. Рот і ніс його прикривають чистою хустинкою чи серветкою. Потім той, хто подає допомогу, робить 1-2 глибокі вдихи і видихи, після цього набирає в легені побільше повітря, щільно притискає свої губи до губ потерпілого і, затиснувши пальцями ніздрі, робить енергійний видих. При цьому грудна клітка потерпілого розширюється. Видих здійснюється пасивно.
Штучне дихання слід проводити до появи самостійних дихальних рухів і відновлення свідомості потерпілого або до прибуття медичних працівників.
Якщо спинилося серце, потерпілого кладуть горизонтально. Той, хто подає допомогу, стає ліворуч, кладе свою долоню на нижню частину грудної клітки потерпілого, кисть другої руки кладе на першу. Потім потрібно енергійними поштовхами розігнутих у ліктях рук, усією масою свого тіла змістити попередню стінку грудної клітки потерпілого в бік хребта на 3-6 сантиметрів. Руки слід знімати з грудей після кожного надавлювання, щоб не заважати наповненню порожнин серця кров’ю. За одну хвилину треба робити до 60 надавлювань.
Ознакою відновлення серцевої діяльності є поява пульсу на сонних і променевих артеріях, зменшення синюшного забарвлення шкіри, звуження зіниць. У такому випадку масаж можна припинити. У противному разі необхідно продовжувати масаж до прибуття медичних працівників.
Якщо допомогу надають двоє, то один робить масаж серця, а другий – штучне дихання. При цьому їхні дії повинні бути узгодженими. Рекомендується після кожних п’яти надавлювань на грудну клітку з інтервалом 1 секунда робити одне вдування в легені.
Якщо ж допомогу надає один, то через кожні два швидких нагнітання повітря в легені треба зробити 15 здавлювань грудей з інтервалом 1 секунда.
Отже, чим раніше розпочато подання допомоги, тим більше можливостей для повернення потерпілого до життя.
Отруєння – це також тяжке захворювання, наслідки якого залежать від вжитих заходів. І якщо не надати хворому швидкої долікарської допомоги, потерпілий може загинути.
Отруєння бувають: побутові, хімічні, промислові, алкогольні, медичні, виробничі та інш. Причини виникнення отруєння є різними: недоброякісна їжа, зіпсовані консерви, консервовані банки (вздуття), їжа має властивості бродіння і гниття, отруйні гриби і плоди дикоростучих рослин.
Ступінь отруєння залежить від властивостей отруйних речовин: кількість отрути, що потрапило в організм, концентрації отрути, шляхів проникнення, стану здоров”я потерпілого, тривалості отрути в організмі.
Перші ознаки отруєння – втрата свідомості, порушення дихання і серцевої діяльності, посиніння губ і кінцівок, прискорене клекотливе дихання аж до зупинки, бліда шкіра, прискорений ослаблений пульс або зовсім не виявляється.
В таких випадках потрібно негайно надати допомогу потерпілому.
Перш за все вияснити, чим викликано отруєння. Зробити штучне блювання хворому. Якщо минуло більше 2-х годин після отруєння то необхідно дати потерпілому проносне, випити таблетки активованого вугілля. Щоб зменшити всмоктування отрути треба вжити розчин крохмалю або молока. Нормалізувати дихання і серцеву діяльність, тобто дати дихнути нашатирного спирту, розтерти шкіру шерстяною тканиною.
Причини харчових отруєнь з”являються через кілька годин після вживання заражених грибів і через 12 год – 2 доби вживання несвіжих харчових продуктів.
Ознаками отруєння є: слабість, сонливість, біль в животі, сухість в роті, блювання, порушення дихання, головний біль, підвищення температури, порушення серцевої діяльності.
В таких випадках потрібно негайно зігріти хворого, промити шлунок, дати багато пити і проносне. І також негайно викликати швидку допомогу.
Ознаками отруєння чадним газом і вуглецем є: кашель, чхання, головокружіння, шум у вухах, головний біль, нудота, блювання, втрата свідомості, психічні розлади, загальна слабість, судороги.
В таких випадках потрібно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, надати спокій. Дати хворому вдихнути нашатирного спирту і розтерти тіло шерстяною тканиною.
Отруєння метаном часто спостерігається в кам’яновугільних шахтах. У випадку сильного отруєння можливі смертельні наслідки. Перші ознаки отруєння зумовлюють збільшення частоти пульсу, частоти дихання. Суміш 80 відсоткового метану і 20 відсоткового вуглекислого газу викликає головний біль. При отруєнні метаном у людей спостерігаються блювання, головний біль, слабість, понижений тиск.
При наданні першої допомоги треба вивести потерпілого із небезпечної зони. У разі порушення частоти дихання давати кисень, при повній відсутності дихання розпочати штучне дихання. Для захисту органів дихання використовують респіратори. При виході із небезпечної зони використовують фільтрувальні маски.
Отруєння людей може викликатися від самолікування, неправильного використання ліків, часте отруєння грибами і продуктами харчування, молочними, м”ясними і хлібобулочними. За даними ООН з кожної 1000 людей, одна-дві людини хворіє від отравлення.
Стан удушення виникає при здавлюванні руками чи мотузкою дихальних шляхів (горла та трахеї).
Надаючи першу допомогу потерпілому при удушенні, слід усунути причину, що визвала здавлення дихальних шляхів, прочистити порожнину рота та вхід в горло пальцем, платком і негайно розпочати проводити штучне дихання. При травлі хрящів горла може виникнути набрякання слизової оболонки горла, яке проявляється утрудненим і шумним диханням, побілінням шкіри. Таким потерпілим кладуть холодні компреси на область шиї, гарячі ножні ванни.
Завалювання людини землю супроводжується різким затрудненням дихання.
Після того, як потерпілого дістали з- під завалу звільняють дихальні шляхи від землі і швидко приступають до штучного дихання і при відсутності пульсу проводять непрямий масаж серця. Для попередження тимчасового охолодження потерпілого роблять сухі розтирання щітками, суконками, шерстяними рукавицями, або розтирають потерпілого нашатирним спиртом, оцтом.
Після відновлення самостійного дихання і серцевої діяльності потерпілого негайно транспортують в лікувальний заклад.
З моменту нещасного випадку до надання лікарської допомоги потерпілому інколи проходить багато часу, протягом якого можуть виникнути серйозні ускладнення, пов”язані з травмою чи захворюванням.
Тому, обов”язком всіх громадян - володіти мінімумом знань, необхідних для надання долікарської допомоги.
Вкрай тяжко переживати почуття своєї безпорядності, коли з людиною сталося нещастя і ти не можеш або не вмієш допомогти їй.
Людина, яка надає допомогу повинна вміти визначати характер і тяжкість пошкоджень, вміти перев’язати рану, знати правила транспортування і т.п.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1.Метан: Надзвичайна ситуація // Надзвичайна ситуація. – 2001. - № 9 – с.32-33.
2.Отруєння продуктами харчування: Хвороби, перебіг і лікування // Надзвичайна ситуація. – 2001. - № 9. – с.62-63.
3.Правила поведінки на воді: Державна пошуково-рятувальна служба на водних об”єктах України. – К., 2001. – 24 с.
4.Типові правила охорони життя людей на водних об”єктах України. – К., 2002. – 27с.
5.Утопление, удушение, заваливание землей // Надзвичайна ситуація. – 2001. - № 11. – с.15-17.