Ремонт холодильника ekspressholod.ru.



ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної
діяльності в міжнародних відносинах
1 Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти
Міжнародні відносини - сукупність політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.

Зовнішня політика - діяльність держави, великих соціальних груп у галузі міжнародних відносин, регулювання їх.
Інформаційно - аналітична робота (ІАР) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики - сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки міжнародної інформації висновків, рекомендацій, коментарів.
Міжнародна інформація - інформація, що циркулює в галузі міжнародних відносин.
Мета ІАР - пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень.
Сутність виражає цілісність законів, властивих об'єкту, внутрішній зв'язок, що об'єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність виявляється через явище - як зовнішню форму об'єкта.
Причина і наслідок - категорії, що відображають необхідний зв'язок між предметами і явищами. Цей зв'язок полягає в тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають з інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи у свою чергу перетворюються в інші предмети та явища.
Тенденція - напрямок розвитку будь - якого явища, думки.
Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.
Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах:
знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин;
у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв'язати;
на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.
Функції ІАР:
пізнавальна (гносеологічна);
перетворююча.
2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання

Пізнання - суспільно-історичний процес діяльності людини, спрямований на відображення об'єктивної дійсності. Пізнання проходить шлях від аналізу явищ до аналізу сутності, від вивчення об'єкта до дослідження системи взаємозв'язків між об'єктами. У своєму розвитку пізнання проходить ряд рівнів, що відрізняються один від іншого за формою та методами.
Пізнавальна діяльність - нерозривна єдність емпіричного та теоретичного пізнання.
Емпіричне пізнання - відображення предметів у процесі взаємодії з ними людини. Специфічними методами цього рівня пізнання є спостереження й опис.
Спостереження - цілеспрямоване сприйняття інформації, обумовлене завданнями діяльності.
Опис - відтворення характеристик об'єкта з метою створення у свідомості інших образа цього об'єкта.
На цьому рівні пізнання відбувається збирання фактів, фіксація зовнішніх проявів, властивостей об'єкта дослідження.
Теоретичне пізнання - поглиблення людської думки в сутність явищ дійсності. Дійсність відображається людиною у формах: відчуття, сприйняття, уявлення.
Відчуття - елементарний образ, відображення окремих властивостей предметів і явищ об'єктивного світу.
Сприйняття - конкретний образ, відображення цілісного образу предметів і явищ дійсності, сформований шляхом виділення й об'єднання різноманітних відчуттів.
Уявлення - конкретне, цілісне відображення у свідомості предметів і явищ. На відміну від відчуття і сприйняття уявлення формується поза органами почуттів людини.
Суттєві зв'язки між об'єктами, закономірності їхнього розвитку відображаються у формах абстрактного мислення: поняттях, судженнях, висновках (умовиводах).
Поняття - логічна форма, за допомогою якої формуються інші форми мислення. Формування поняття можливо лише шляхом абстракції. За допомогою понять виділяють суттєве, загальне (властивість, ознаку, функцію). Поняття характеризує не один предмет, а клас предметів, об'єднаних однією ознакою.
Судження - будь-яке висловлення про конкретний об'єкт, явище. Судження - зв'язок двох понять. Одне з них - суб'єкт (логічний підмет), друге - предикат (логічний присудок).
Висновок (умовивід) - логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок). Умовивід - основний метод одержання нового знання.
У процесі пізнання дослідник використовує різноманітні логічні прийоми: аналіз і синтез, дедукцію й індукцію.
Аналіз і синтез - процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин.
Дедукція - один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження. У формальній логіці дедукція розглядається як рух знання від загального до конкретного. У ІАР дедукція розуміється як доказ наслідків із посилань на основі законів логіки. З фактичного матеріалу вибирається сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки виводиться нове знання.
Індукція - один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального.
Наукове пізнання використовує такі методи як моделювання, формування гіпотез, створення теорій.
Моделювання - побудова моделі досліджуваного об'єкта. Модель - система елементів, що відображає визначені сторони, зв'язку, функції об'єкта дослідження. При інформаційно-аналітичних дослідженнях поширене математичне моделювання.
Гіпотеза - основа, принцип, - ще не доведена теоретична побудова.
Теорія - форма узагальненого відображення дійсності в мисленні. У широкому смислі - теорія - це наука, знання взагалі. У більш вузькому - це знання, що має строгу визначену форму.
У процесі пізнання того або іншого об'єкта дослідник починає з його зовнішнього опису, фіксує окремі його властивості, сторони. Розкриваючи сутність, дослідник може перейти до пояснення властивостей об'єкта, ув'язуючи знання про окремі сторони об'єкта в цілісну систему. Отримане в такий спосіб глибоке конкретне знання про об'єкт і є теорія, що характеризується визначеною внутрішньою логічною структурою.
3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах

Модель (лат. modulus - міра, зразок, норма) - у широкому розумінні - аналог, замінник деякого об'єкта-оригіналу (події, процесу, явища) іншим об'єктом, що за певних умов відображає властивості оригіналу.
Будь-яка модель може виникнути в процесі ІАР трьома способами:
у результаті прямого спостереження явищ, їхнього безпосереднього вивчення й осмислювання (такі моделі називають феноменологічними);
у результаті процесу дедукції, коли нова модель створюється як окремий випадок деякої більш загальної моделі (такі моделі називають асимптотичними);
у результаті процесу індукції, коли нова модель є узагальненням деяких елементарних моделей (такі моделі називають моделями ансамблів).
Таким чином, під моделлю ми будемо розуміти спрощене або "упаковане" знання, що несе цілком визначену обмежену інформацію про об'єкт (предмет, фактор, подію, процес, явище), що відображає ті або інші його властивості.
Модель можна розглядати як спеціальну форму кодування інформації. При цьому модель містить у собі потенційне знання, яке, досліджуючи модель, можна одержати і використовувати в практичних інтересах.
Моделювання - процес дослідження реальних об'єктів шляхом побудови, вивчення й інтерпретації моделей.
Математична модель - наближене, виражене в математичних термінах, представлення об'єктів, концепцій, систем і процесів.
Математичне моделювання в міжнародних відносинах - процедура, яка переводить допущення щодо проблемної ситуації або явища в математичний вираз, із наступним аналізом цієї проблеми за допомогою математичних засобів.
Кінцева мета створення математичних моделей - установлення функціональних залежностей між змінними і параметрами.
Змінна - математична величина, яка у досліджуваній проблемі може приймати різноманітні значення.
Параметр - математична величина, яка у досліджуваній проблемі зберігає одне і теж значення.
Різниця між змінною і параметром відносна, тому що величина, постійна при вивченні однієї проблеми, може бути змінною в іншій постановці дослідження.
Функція - відповідність між змінними, при якій кожному значенню однієї з них (аргументу, незалежній змінній) відповідає визначене значення іншої змінної (залежної змінної). Така відповідність може бути задана формулою, графіком, таблицею.

Математичний вираз - сукупність скінченної множини змінних, параметрів, функцій, об'єднаних операторами математичних дій.
Усі моделі можна розділити на два класи:
матеріальні;
ідеальні.
Матеріальні моделі - моделі, об'єктивні за формою й змістом.
Ідеальні моделі - мод

Ремонт холодильника ekspressholod.ru.