Охорона праці – охорона здоров?я і життя трудівника
На ВАТ “ЦГЗК” відбулася розширена нарада за підсумками стану охорони праці, виробничого травматизму і природоохоронної роботи у 2004 році.
У роботі наради взяли участь директори комбінату з напрямків, начальники відділів і головні спеціалісти, начальники цехів і їх заступники з охорони праці, запрошені: перший заступник начальника Теруправління Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області - начальник Криворізького гірничого округу О.Чередниченко, начальник Дніпропетровської державної гірничотехнічної інспекції з нагляду в гірничорудній і нерудній промисловості А.Чуніховський, головний спеціаліст з ОП і охорони навколишнього середовища Асоціації “Укррудпром” С.Дрюмов, страховий експерт відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань Кривого Рогу В.Петров, заступник головного лікаря міської лікарні №16 з експертизи і непрацездатності О.Мишаков.
З доповіддю “Про стан охорони праці, виробничого травматизму і природоохоронної роботи на Центральному ЦГЗК за 2004 рік” виступив директор з ОП М.Романов.
Зі звітами про стан охорони праці та заходами по зниженню виробничого травматизму виступили керівники підрозділів: шахти ім. Орджонікідзе  Б.Литвяк, Глеюватського кар`єру  С.Селецький, УЗТ  С.Сауляк, ЦТЕЗ  П.Жила.
Про підсумки проведеного медичного профогляду і стан загальної захворюваності трудівників комбінату доповів заступник головного лікаря 16-ї міської лікарні О.Мишаков.
З інформацією про стан виробничого травматизму на підприємствах міста і заходах по його зниженню, проведених Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, виступив страховий експерт з охорони праці  відділення виконавчої дирекції Фонду В.Петров.
З інформацією про стан виробничого травматизму на гірничовидобувних підприємствах, які входять до складу Асоціації “Укррудпром”, виступив головний спеціаліст С.Дрюмов.
З доповіддю виступив також начальник Криворізького гірничого округу О.Чередниченко.
(виступи подаємо у скороченому варіанті)
М.Романов
У 2004 році робота з охорони праці на комбінаті проводилася у відповідності з вимогами законодавчо-нормативних актів з охорони праці України і Положень про службу охорони праці та систему управління охороною праці у ВАТ “ЦГЗК”. Методичне управління роботою служби охорони праці на комбінаті здійснювалося відділом охорони праці комбінату.
За звітний період для підвищення ефективності роботи з охорони праці, спрямованої на створення безпечних умов праці на робочих місцях, загальнокомбінатською комісією з охорони праці здійснено 30 комплексних перевірок, цеховими комісіями з охорони праці проведено 1013 перевірок, робітниками служби охорони праці проведено 197 перехресних перевірок, за якими виявлено 7706 порушень вимог нормативних актів з охорони праці, 734 порушника вимог з охорони праці, з них - 400 інженерно-технічних працівників та 374 робітників, у 271 випадку заборонено виконання робіт, експлуатація обладнання і механізмів, що не відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці. Порушникам вимог охорони праці оголошено 230 доган, у 606 випадках знижено оцінки значимості професії.
10 цехів комбінату у звітному періоді працювали без травматизму. Я висловлюю подяку керівництву цих цехів за розуміння і відповідальне ставлення до питань охорони праці. Однак, в умовах нарощування обсягів виробництва, введення нових технологічних процесів і робочих місць, збільшення чисельності робітників, кількості та обсягів ремонтно-відновлювальних робіт і ліквідацій аварійних зупинок технологічного обладнання профілактична робота виявилася недостатньою для зниження травматизму.
За звітний період на комбінаті сталося 28 нещасних випадків, з них - 3 смертельні. У 2003 році - 23 нещасних випадків, з них - 2 групових, за якими 2 особи смертельно травмовані.
З вищеназваних нещасних випадків тільки 4 - з технічних причин, решта - організаційні. Головні з них:  невиконання посадових обов`язків з організації безпечного виконання робіт і контролю за виконанням підлеглим персоналом норм і правил з охорони праці, невиконання інструкцій з охорони праці.
Не на належному рівні у цехах знаходиться питання організації та безпечного виконання робіт безпосередньо на робочих місцях.
У цьому питанні керівникам структурних підрозділів необхідно разом зі службою охорони праці і головними спеціалістами комбінату змінити психологію лінійних інженерно-технічних працівників і робітників у спрямуванні суворого дотримання правил і норм безпеки, концентрації власної безпеки і безпеки людей, які працюють поруч. Усі порушники нормативних актів з охорони праці в обов`язковому порядку повинні направлятися на переекзаменування. Це повинно стати правилом для всіх без винятку.
Для підвищення ефективності роботи з охорони праці, а також створення умов, що забезпечують підвищення відповідальності керівників і фахівців структурних підрозділів за стан охорони праці на робочих місцях, на комбінаті у вересні 2004 року створено раду з охорони праці під керівництвом генерального директора. Аналогічні ради з охорони праці створено у всіх структурних підрозділах. На засіданні ради заслуховуються керівники структурних підрозділів, які допустили травматизм та профзахворюваність і які не виконували приписи служби охорони праці та контролю, не виконали заходи колективного договору.
Головне, що я бачу в роботі цехових рад, не перетворити засідання в формалізм, ремонтні оперативки. Засіданню повинні передувати комісійні перевірки робочих місць і лише потім розглядати порушення і порушників, приймати конкретні заходи. Цю роботу повинен очолити особисто керівник цеху.
У вересні 2004 року на підставі рішення ради з охорони праці звільнено від посад двох ІТП за невиконання вимог нормативних актів з ОП.
У другому півріччі 2004 року на комбінаті організовано щомісячне змагання між структурними підрозділами комбінату, одним з показників якого є стан охорони праці в структурному підрозділі. Цех, що допустив травматизм за звітний період, виключається із змагання.
З метою покращення і більш якісного проведення інструктажів з ОП придбано дев`ять комплектів обладнання відеотехніки, що встановлені в структурних підрозділах, в т.ч. один комплект встановлено в кабінеті ОП комбінату для проведення вводного інструктажу для тих, хто поступає на роботу.
У 2004 році було розроблено 105 заходів, спрямованих на покращення умов праці та зниження травматизму і профзахворювань. Затрати на охорону праці у 2004 році склали 5764895 грн., у 2003 р.- 2708127 грн. Ці цифри свідчать про кардинальні заходи по створенню безпечних умов праці на кожному робочому місці. Однак минулий рік показав, що реального результату поки що немає, кількість травмованих збільшилася.
У 2004 році проведено ідентифікацію об`єктів підвищеної небезпеки комбінату. У державний реєстр внесено п`ять об`єктів підвищеної небезпеки першого класу:
-проммайданчик ВАТ “ЦГЗК”;
-проммайданчик “Прикар`єрна”;
-проммайданчик “Петрово” - кар`єр №3;
-проммайданчик “Петрово” - кар`єр №4;
-газотранспортний тунель ст. Роковата.
У зв`язку з цим з введенням у дію в травні 2004 р. як структурного підрозділу ВАТ “ЦГЗК” шахти ім. Орджонікідзе, проведена робота з ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки названого структурного підрозділу. За результатами її шахта не визнана об`єктом підвищеної небезпеки.
Проведена атестація робочих місць у допоміжних та основних цехах. Забезпечується проведення профілактичного лікування працівників комбінату, у яких виявлені передумови до профзахворювання в УкрНДІ промислової медицини. У 2004 році пройшов курс лікування 101 працівник  комбінату.
Трудівники комбінату забезпечені спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту згідно з нормативними потребами, забезпечені спецхарчуванням (молоком) та миючими засобами.
У зв`язку зі зміною структури і входом до складу комбінату шахти ім. Орджонікідзе, "Артем-2", "Гігант", а також з метою підвищення відповідальності працівників за дотриманням вимог охорони праці ведеться робота з перегляду Положення про СУОП на комбінаті.
9 грудня 2004 року проведено нараду з охорони праці під головуванням С.Сторчака. Розглянуто питання промислової безпеки на гірничорудних підприємствах України. Головним критерієм усієї наради було те, що питання з охорони праці повинні бути першочерговими для керівників усіх рівнів.
Прийнято рішення: з 7 грудня 2004 року ввести особливий режим нагляду на гірничорудних підприємствах, у першу чергу там, де спостерігається зростання травматизму.
У відповідності з даним нормативним документом основними напрямками у роботі служби охорони праці комбінату у 2005 році будуть:
-проведення постійних цільових і оперативних перевірок з охорони праці в структурних підрозділах, надаючи особливу увагу при цьому роботам підвищеної небезпеки та виконання вимог нарядної системи;
-подальше навчання і перевірка знань нормативних актів з охорони праці, а головне -  вимоги за виконання;
-контроль виконання рішень, що приймаються, приписів контролюючих органів;
-контроль виконання графіка проведення обслуговування та паспортизацій виробничих будівель і технологічних споруд;
-контроль приведення робочих майданчиків, берм безпеки і технологічних автодоріг у відповідність з вимогами безпеки;
-контроль виконання комплексних заходів на 2005 рік, розроблених за результатами атестації робочих місць, проведеної у 2003-2004 рр. і направлених на досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничого середовища.
 О.Чередніченко
На ВАТ “ЦГЗК” у процесі виконання виробничих завдань допускаються порушення вимог нормативів промислової безпеки. Не повністю виконано протокольні рішення комітету Держнаглядохоронпраці при розгляді і узгодженні проектів планів розвитку гірничих робіт на 2004 рік. Не закінчено перегляд проектів відпрацювання кар`єрів №№3, 4 з урахуванням реальних обсягів виробництва і фактичного стану гірничих робіт. Не закінчено огляд електроустановок комбінату, що відпрацювали нормативний термін експлуатації. Знижено довжину фронтів ведення гірничих робіт з відхиленням від нормативів. По усіх кар`єрах довжина фронтів робіт з невитриманою шириною робочих майданчиків складає від 10 до 28 відсотків по руді і від 12,5 до 29,2% по вскриші від загальної довжини. Довжина транспортних берм, що не відповідають нормативу по ширині, складає 1673 м.
Не виконано автоматичне пожежогасіння на приводах конвеєрів К-3 і К-5, не проведено огляд ствола шахти “Вентиляційна” на ЦПТ кар`єру №1. З відставанням ведеться будівництво огороджувальної греблі хвостосховища на відмітці +126 м.
Незадовільними темпами ведеться огляд і паспортизація будівель і споруд комбінату. Експлуатуються будівлі і споруди, що мають чисельні конструктивні елементи, віднесені до категорії ІІІ (непридатні до експлуатації, не закінчено огляд електроустановок комбінату, що відпрацювали нормативний термін експлуатації, використання робочих майданчиків з порушенням вимог правил).
У ході комплексної перевірки, проведеної у червні 2004 року, в цехах і службах комбінату було виявлено 315 порушників, у 67 випадках призупинено виконання робіт, 49 працівників притягнуто до адміністративної відповідальності.
Наведені факти порушень свідчать про те, що колективу комбінату передбачається виконати досить значний обсяг роботи із дотримання промислової безпеки.
Попри все комбінатом забезпечено виробництво 4,8 млн. т проти 4,159 млн. т за програмою, обкотишів - 2,130 млн. т проти 2,03 млн. т. За передбаченим виробничою програмою видобутком руди 9,9 млн. т видобуто 10,333 млн. т.
Значні кошти затрачено на технічне переозброєння комбінату - 65,95 млн. грн. проти 12,9 млн. грн. у 2003 р., на ремонти - 102,69 млн. грн. проти 7,86 млн. грн. у 2003 р. Придбано сім нових 120-тонних автосамоскиди, 4 бульдозери та інше.
Збільшилися витрати на заходи з ОП:  освоєно 5,764 млн. грн. проти 2,708 млн. грн. у 2003 році.
Комбінатом відновлено ведення підземних робіт на шахті ім. Орджонікідзе, видобуто у 2004 році 670 тис. т руди. Вживаються заходи з відновлення робіт на шахтах "Артем-2" і "Гігант-Глибока".
Впровадження технології вторинної переробки відходів збагачення дозволило не тільки покращити техніко-економічні показники комбінату, а й покращити екологічну обстановку на прилеглих територіях.
Схвалення заслуговують керівники і колективи цехів, які у 2004 році працювали без травм і нещасних випадків. Це Петровський кар`єр (нач. В.Рощенко), дробильна фабрика (В.Касян), ЦМП (нач. В.Патреченко), ГТЦ-2 (нач.А.Коваленко), БМУ (нач.С.Бірець), ВПЧ (нач.Л.Дикун).
На жаль, є цехи, які допустили ріст загального і смертельного травматизму. Особливо це стосується шахти ім. Орджонікідзе: 5 нещасних випадків, з них 2 - зі смертельним наслідком. Видача нарядів на виконання робіт проводиться формально, працівникам не доводяться конкретні заходи щодо безпеки виконання робіт, не контролюється застосування засобів індивідуального захисту, ведення табельного обліку при спуску в шахту.
Головний інженер шахти О.Кравченко та заступник з ОП Д.Климов недостатньо займаються питаннями промислової безпеки, послабили вимогу до осіб гірничого нагляду, внаслідок чого практично відсутній контроль за станом робочих місць.
Допущено смертельний випадок у цеху технічного енергозабезпечення (нач.П.Жила), спостерігається ріст загального травматизму на Глеюватському кар`єрі - 7 проти 1 у 2003 році (нач.С.Селецький), збагачувальній фабриці - 5 проти 0 у 2003 році (нач. В.Дербас).
Замислитися є над чим. Створення безпечних умов праці на підприємствах покладено на роботодавця, отже і питати будемо із застосуванням при необхідності усіх наших прав.
 Почесні грамоти за сумлінне ставлення до питань промислової безпеки О.Чередниченко вручив начальнику Петровського кар`єру В.Рощенку, начальнику дробильної фабрики В.Касяну, начальнику відділу охорони праці комбінату В.Клименку, заступнику начальника цеху Л.Дмитренко.
За підсумками наради прийнято рішення.
Визнати недостатньою у 2004 році роботу з охорони праці керівників і відповідальних за ОП структурних підрозділів шахти ім. Орджонікідзе, Глеюватського кар`єру, збагачувальної фабрики, ЦТЕЗ.
Керівникам цехів підвищити рівень відповідальності своїх інженерно-технічних працівників щодо охорони праці.
Службі ОП комбінату продовжити проведення оперативних перевірок у структурних підрозділах, включаючи проведення перевірок у вихідні дні і нічні години, по дотриманню нормативних актів з ОП.
Директору НКК Ю.Салтовському організувати проведення навчання з організації безпечних заходів при проведенні робіт з підвищеною небезпекою для майстрів, механіків дільниць і начальників дільниць структурних підрозділів (01.07.2005р.)
Головному механіку, головному енергетику, начальнику ВКБ забезпечити своєчасне проведення ремонту машин, механізмів, обладнання, будівель і споруд, що використовуються на підприємстві, а також забезпечити їх своєчасне виведення з експлуатації в ремонт при невідповідності вимогам безпеки.
РОЗВИТОК ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІНа початку минулого століття техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки можна було досягти завдяки порівняно простим технічним заходам і засобам. Раніше в процесі виробництва використовувалася сировина з відомими токсичними й пожежонебезпечними властивостями; технологічне обладнання, машини та інструменти були нескладними, а виробничі будівлі за площею та об'ємом були невеликими.У другій половині ХХ ст. докорінно змінилися продуктивні сили, розширилося виробництво, виникли нові галузі промисловості. Людина оволоділа атомною енергією, залучила в процес своєї діяльності всі оболонки Землі і навіть вийшла в космос.У сучасному техногенному середовищі широко використовуються нафта й газ як первинні енергоджерела, технологічні процеси з підвищеними параметрами тиску, високих і низьких температур, що не могло не призвести до появи критичних рівнів впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників, загострюючи проблему захисту від них. Енергетична потужність машин, висока швидкість їх робочих органів та миттєве сприймання інформації висувають підвищені вимоги до психічних, емоційних, розумових та енергетичних можливостей організму людини.Останнім часом збільшилися площі промислових підприємств, зросла фізична, хімічна, біологічна дія засобів праці на організм людини, однак щодо технічної та пожежної небезпеки сучасні технологічні процеси дуже часто проектуються без урахування цих змін.За таких умов дія шкідливих та небезпечних виробничих чинників посилюється в багато разів, що створює небезпечні умови праці, а інколи й аварійні ситуації. Якщо раніше проблеми охорони праці можна було вирішувати в процесі виробництва, то нині навіть незначні прорахунки з безпеки праці, допущені на стадії проектування, призводять до надзвичайних ситуацій, людських жертв та великих матеріальних збитків.Внаслідок зазначених причин заходи з охорони праці необхідно планувати одночасно з розробкою нових технологічних процесів, нових машин та проектуванням нових будівель і споруд.На початковому етапі розвитку охорони праці захист організму працюючої людини вирішувався на стадії виробництва.Із цією метою здійснювався аналіз шкідливих і небезпечних чинників виробництва, які загрожували життю й здоров'ю людей і могли спричинити до нещасного випадку. На підставі цих даних розроблялися інженерні рішення щодо захисту працюючих.З розвитком продуктивних сил та під впливом науково-технічного прогресу цей шлях вирішення проблем охорони праці перестав відповідати нагальним вимогам техносфери. Виникла необхідність у глибокому вивченні біологічної, фізичної і хімічної сутності впливу шкідливих і небезпечних чинників, у прогнозуванні їх виникнення, щоб завчасно на підставі фундаментальних, технічних і медичних наук впроваджувати заходи захисту від них на стадії проектування, конструювання й виробничої експлуатації.Нині проблеми охорони праці вирішуються на національному рівні в масштабах держави. Основна увага приділяється усуненню шкідливого впливу технологічних процесів на організм людини шляхом оздоровлення умов праці на виробництві.Проблемам охорони праці присвячуються дослідження з ряду медичних дисциплін, що є нині науковою медичною основою охорони праці. До таких дисциплін належать гігієна праці, професійна патологія, виробнича санітарія, фізіологія і психологія праці та ін.Гігієна праці – галузь медичної науки про здоров'я, яка вивчає трудову діяльність людини й виробниче середовище з точки зору їх можливого впливу на організм і розробляє гігієнічні рекомендації по створенню сприятливих і здорових умов праці.Професійна патологія – галузь медичної науки, яка вивчає вплив несприятливих умов праці на стан здоров'я людини.Промислова токсикологія – галузь гігієни праці, що вивчає властивості отруйних речовин, дію промислових отрут у виробничих умовах і патологічні зміни, які виникають в організмі, з метою розробки ефективних засобів лікування й профілактики отруєнь.Виробнича санітарія розробляє вимоги до правильного облаштування, обладнання та утримання промислових підприємств з метою охорони здоров'я працюючих.Фізіологія праці – розділ фізіології, присвячений вивченню функціонального стану організму людини під впливом її виробничої діяльності та фізіологічному обґрунтуванню заходів організації трудового процесу, що повинно сприяти тривалому підтримуванню працездатності людини на високому рівні.Психологія праці – розділ психології, який вивчає психологічні особливості творчої або трудової діяльності з метою підвищення продуктивності праці й формування в людини професійно важливих якостей.Інженерна психологія – галузь науки, що вивчає взаємодію людини з технічними системами, засобами праці й виробничим середовищем з метою оптимальної гармонізації цієї взаємодії.Ергономіка та інженерна психологія тісно пов'язані. В ергономіці перш за все використовуються принципи й методи фізіологічного аналізу, а в інженерній психології акцентується насамперед на психологічних аспектах діяльності. Основним практичним завданням інженерної психології є розробка принципів оптимального розподілу функцій між людиною і машиною в системах управління, пошук оптимальної конструкції органів управління відповідно до особливостей людини, оцінка точності й надійності оператора.Для створення безпечних і здорових умов праці велике значення має законодавче регулювання питань охорони праці.Законодавча охорона праці – це сукупність норм, які передбачають систему заходів, спрямованих безпосередньо на забезпечення безпечних і здорових умов праці, які мають впроваджуватися у виробничу сферу.Закон України "Про охорону праці" був прийнятий Верховною Радою 14-го жовтня 1992 року, тобто невдовзі після набуття Україною незалежності. Потім він був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 р. В ньому наводяться визначення понять охорони праці, роботодавця, працівника; наголошується, що основними принципами державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін. У Законі є, між іншим, статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Якщо на тому чи іншому підприємстві працює 50 і більше осіб, Закон зобов'язує керівництво створювати службу охорони праці (при меншій кількості працюючих цю службу очолює сумісник або сторонній спеціаліст на договірних засадах), ліквідація якої можлива тільки у разі ліквідації підприємства. Для допомоги службі охорони праці може бути створена комісія з питань охорони праці.Для практичної реалізації закону "Про охорону праці" 15 грудня 1993 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони праці, до Кодексу законів про працю України".В 1994 році Верховна Рада затвердила Закон "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Цей Закон регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права та обов'язки державних органів та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби й здійснення державного санітарно-епідемічного нагляду. Закон гарантує права громадян на своєчасну й достовірну інформацію про стан їхнього здоров'я, а також про наявні та можливі чиннику ризику для здоров'я та їх ступінь. Згідно з цим законом підприємства зобов'язані розробляти та здійснювати санітарні й протиепідеміологічні заходи та контроль за виконанням вимог санітарних норм щодо безпеки використання шкідливих для здоров'я речовин і матеріалів, а також за скиданням відходів, викидами в навколишнє середовище та готовою продукцією; зафіксовано вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення й використання нових засобів виробництва та технологій та ін.15 січня 1995 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України" і ряд підзаконних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів: Положення про створення Національної Ради з питань безпеки життєдіяльності населення, Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці та ін. Держнаглядохоронпраці розробив ще цілий ряд положень, спрямованих на практичну реалізацію Закону України "Про охорону праці".28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, на засіданні Верховної Ради. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції.23 вересня 1999 р. був прийнятий, та з 1 квітня 2001 р. введений в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Згідно з ним всі підприємства повинні реєструватися в регіональних Управліннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування і отримати страхове свідоцтво, окрім того сплачувати страхові внески залежно від встановленого для підприємства класу професійного ризику (передбачено 20 класів). Згідно з цим законом працівники, а в окремих випадках і члени їх сімей, забезпечуються в порядку державного соціального страхування: допомогою по тимчасовій( непрацездатності, допомогою по вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомогою з нагоди народження дитини,( допомогою на поховання; пенсіями по старості, по інвалідності, в разі( втрати годувальника, пенсіями за вислугу років для деяких категорій працівників.Відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", Указу Президента та постанови Кабінету Міністрів від 10.10.2001 р. № 1320 було затверджено "Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки".Головною метою Національної програми було створення державної системи управління охороною праці, яка сприятиме вирішенню питань правового, організаційного, матеріально-технічного, наукового та економічного забезпечення робіт у галузі охорони праці. Національна програма передбачає нормативно-правове забезпечення та міжнародне співробітництво.Для реалізації принципів державної політики в галузі охорони праці при Кабінеті Міністрів було створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків та інші структури.Міжнародне співробітництво передбачало вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду щодо проблемних питань охорони праці, активну участь у діяльності Міжнародної організації праці (МОП), Міжнародної асоціації соціального забезпечення (МАСЗ), Європейського форуму організацій страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань та ін.На сьогодні основними законами та підзаконними актами, які регулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом в суспільстві, є: Конституція України;( Кодекс законів про працю( (КЗпП);Закони: "Про охорону праці",( "Про охорону здоров'я",(( "Про пожежну безпеку", "Про використання ядерної енергії та радіаційний( захист", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя( населення"; "Про дорожній рух";( "Про загальнообов'язкове соціальне( страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти (стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші). Коло питань щодо охорони праці розглядається в Цивільному, Кримінальному та Адміністративному кодексах України, в указах Верховної Ради, постановах Кабміну, постановах Президента. Правове поле в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких нікого не можна примусити робити те, що не передбачено в законі.Державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП) – це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов'язкові для виконання і дотримання усіма підприємствами і установами, можуть бути міжгалузевими і галузевими. Реєстр таких нормативних актів був створений і виданий вперше в 1997 році, та з тих пір постійно поповнюється.Окрім того, в Україні почали створюватися та діяти вже з 1993 року державні стандарти України в галузі охорони праці та близьких до неї сфер, що містять вимоги, норми і правила, спрямовані зокрема на забезпечення безпеки праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.Крім ДСТУ, ГОСТ і ДНАОП в Україні були створені санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; будівельні норми і правила. В Україні також почали діяти міжнародні норми, згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД в питаннях охорони праці (ISO).Як необхідне доповнення до створеної нормативної бази, в Україні створена та діє досить розвинута система державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці. Органи держнагляду за охороною праці є незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і політичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України. Громадський контроль здійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контролерів), а в разі відсутності профспілки – громадські, уповноважені трудовим колективом, які мають право безперешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інформувати роботодавця про виявлені недоліки і вносити пропозиції по усуненню цих порушень