Все про авто аккумуляторы.
План семінарськич занять з філософії
1. Тема. Людина, філософія, світогляд (год.)
1. Проблеми самовизначення людини, що випливають із особливостей її становища у світі (розумність людини, її біологічна неспеціалізованість,особливий вид житгєдіяльнсті).
2. Світогляд як форма людського самовизначення: складові світогляду та його типологія. Співвідношення філософії та світогляду (за ступенем поширення, за глибиною та деталізацією світоглядних проблем).
3. Різноманітність підходів до визначення філософії (філософія як любов до мудрості, як наука усіх наук, як вчення про співвідношення мислення та буття, як методологія пізнання та діяльності), їх критичний аналіз.
4. Структура філософського знання, його єдність та розгалуженість. Функції філософії.
2. Тема. Провідні парадигми і постаті в історії світової філософії (год.)
1. Основні етапи розвитку світової філософії. Поняття історико-філософської парадигми, її типологія. Парадигми філософії у контексті культури та людської життєдіяльності.
2. Особливості філософських парадигм традиційних суспільств (давній Схід, античний світ, середньовіччя). Співвідношення у цих парадигмах космоцентризму та теоцентризму, онтології та етики, розуму та екзегетики. Видатні представники античної та середньовічної філософії.
3. Становлення та провідні особливості філософської парадигми Європи Нового часу: вчення про метод, гносеологія, системотворчість. Провідні постаті новоєвропейської філософії.
4. Парадигма некласичної філософії та її прояви у філософії XX і XXI століть. Основні напрями некласичної філософії та її представники.
3. Тема. Особливості, провідні ідеї та представники української філософії (год.)
1. Українська філософія як явище культури та прояв світосприйняття та національного характеру українців. Загальні особливості української філософії.
2. Етичні спрямування, естетизм та духовні прагнення філософської думки Київської Русі. Джерела та представники філософії Київської Русі.
3. Прояви Відродження та Просвітництва в українській філософії. Професійна філософія в Україні.
4. Життя та філософська творчість Г.Сковороди.
5. Філософська думка в Україні: університетська філософія, філософські ідеї в літературі та громадсько-політичних рухах.
6. Особливості розвику української філософії XX - поч. XXI ст.
4. Тема. Людина, буття, свідомість (год,)
1 Поняття буття у філософії:
а) зміст і функції категорії буття у філософії;
б) людські виміри проблеми буття;
в) класичне та некласичне розуміння буття.
2. Пошуки сустанційних засад буття в історії європейської філософії: позиції ідеалізму, матеріалізму, реїзму, пантеїзму, еволюціонізму та
актуалізму. Органічний та механістичний підходи до субстанції.
3. Вихідні ознаки свідомості та теорії її походження. Їх критично-порівняльний аналіз.
4. Структура та функції свідомості, ЇЇ універсальність та особистісний вимір.
5. Свідомість, духовність та творчість. Місце мови та знакової діяльності у функціонуванні людської свідомості.
5. Тема. Людина і пізнання (год.)
1. Значення пізнання у людській життєдіяльності. Змістові складові поняття пізнання.
2. Види пізнання та їх взаємозв'язок. Переваги та обмеження основних видів пізнання.
3. Рівні і форми пізнання. Роль чуттєвості, логічного мислення та досвіду в пізнавальній діяльності людини.
4. Проблема істини в пізнанні. Істина в її функціях еталону знання, особистісної та суспільної цінності, критерію достовірності знань.
5. Суттєві особливості наукового пізнання.
6. Тема. Людина і суспільна історія (год.)
1. Проблема походження людини. Співвідношення понять "людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність".
2. Співвідношення природного, соціального та
історичного в людині.
3. Людина і суспільство: основні ракурси співвідношення. Роль особистісного чинника в історії.
4. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя, їх взаємозв'язок та зв'язок із потребами людини.
7. Тема. Сучасна цивілізація: особливості та глобальні проблеми (год.)
1. Проблема взаємовідношення між культурою та цивілізацією; причини їх можливого протистояння та конфлікту.
2. Сучасні підходи до членування суспільно-історичного процесу .Роль науки та техніки в суспільному поступі.
3. Особливості сучасної цивілізації та її характерні прояви: технологічна революція, інформаційне суспільство, глобалістика.
4. Поняття глобальних проблем, їх класифікація та можливі шляхи вирішення.